24.01.2014 22:55
Без обмежень
122 views
Rating 5 | 2 users
 © Світлана Нестерівська

Звір

Він падає, ричить – і вимагає!

Який абсурд і неаналіз сил.

Якщо ти кат – тебе таке ж чекає:

Шкода землі для тебе. І могил


Ти вже багато, сутиче, порушив:

Підняв кістки минулих поколінь –

І вже нові, нові вкладаєш душі

У невідомість – в безіменну  тлінь.


Та пам`ятай: за день, за два, як досі, -

Ми все пройдем – ти станеш перед суд

Самого Бога, голий, битий, босий,

Як кожен з нас стоїть сьогодні тут.


Не буде фотокамер зблисків, фото,

Не буде куль, окопників-лопат,

Бо ти – болото, і тобі – болото.

Повір, ти не знайдеш шляху назад,

Хоч зараз ще і є той шлях назад.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про минуле

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Балада "Безіменна легенда" | Індіго Лана». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Казка про зоопарки | Індіго Лана». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Світлана Нестерівська.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.01.2014 11:41  © ... => Володимир Пірнач 

Дякую 

 24.01.2014 12:38  Олена Вишневська 

Справедливі слова! 

 24.01.2014 12:32  Володимир Пірнач => © 

Гарний текст.
Сподобалося. 

Публікації автора Світлана Нестерівська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 10 | Знайдено: 56
Автор: Світлана Нестерівська
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Україні;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;