26.01.2014 19:41
для всіх
289
    
  5 | 5  
 © Антоніна Грицаюк

Любов заблукала

Любов заблукала

з рубрики / циклу «Про долю»

День за днем, крок за кроком,

Ми вперед все йдемо,

Воно мовби ненароком,

Смуту в серці несемо.


Десь з’явилася зневіра,

Не такий уже світ настав,

В тобі я бачу уже звіра,

А присягався, що кохав.


Сукня біла так пасує,

Та на серці камінець,

Може доленька жартує,

Чи коханню вже кінець?


Ти не ти, і я не я,

Де любов та заблукала,

Мовби вчора ще твоя,

А чужа сьогодні стала.


Гірко гості не кричать,

Це не нам судилось,

Сльози на очах бринять,

Може все наснилось.



м. Славута, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.01.2014 17:02  Марина Моренго => © 

Вот она есть, а уже и нет. Красиво и точно передали. Пусть все это лишь приснится

 27.01.2014 19:48  Тетяна Чорновіл => © 

Буває... Сумний вірш...

 27.01.2014 11:54  Ганна Коназюк 

Так, через багато страждань проходить людська душа, а страждання через розчарування, невдале кохання, через зневіру Ви дуже гарно передали. Сподобалось!

 26.01.2014 22:24  Олена Вишневська 

Життя непередбачуване, і доля наша нам не відома. Але снилося чи ні, біль це не зменшує...

 26.01.2014 18:12  Світлана Рачинська => © 

Може, не така і любов?
а може, і справді, заблукала?...