Самотня мати
з рубрики / циклу «Про долю»
Сидить у хаті,
Немов прикута,
Самотня мати,
Всіма забута.
Волосся сиве,
Зморщені руки,
В очах минуле,
Які то муки.
Як перст одна,
Журба з’їдає,
Мов не зі зла,
Та нарікає.
Усе для діток,
Усе до хати,
Бог в тому свідок,
Що тут казати.
Та розлетілись,
В краї далекі,
Там приземлились,
Її лелеки.
Вона самотня,
В кублі лишилась,
Немов безодня,
В серце вселилась.
Самотні дні,
Самотні ночі,
Жива в труні,
Лиш плачуть очі.
м. Славута,
