28.01.2014 16:26
для всіх
243
    
  1 | 1  
 © Малишко Віктор

Згорбившись пошкандибала

На нічиїй землі кілок

На ньому «Не твоя»

Над Батьківщиною комета пролітала

Криваві освітляючи тіла

Чи марево, чи до біди ввижалось

Брехав собака у чужім дворі

На вдивовижу ми попросинались

Та жаль, що ми проснулися серед зими

Проснулись проти ночі

На морозі - стояли голі ялини

Кошмар який забути ми не в змозі

Кошмар який забути б не змогли

Палала хата, діти босі

Ми боронили як могли

Згоріти всьому не вдалося

Ми все оновимо.

Зажди!



*Присвячується Людмилі Дубіняк

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.01.2014 15:34  Тетяна Белімова => © 

Оновимо!

 28.01.2014 14:41  Марина Моренго => © 

форма шкандибає, але душа не може бути логічною. ці слова - душа укр народу, народу-фенікса