Хоч далеко десь ти, кохана моя,
та твій образ завжди зі мною.
Я тебе так люблю, як підсніжник весну,
що квітне ранньою порою.
Хоч далеко десь ти, кохана моя,
я на тебе чекаю, чекаю
І я знаю, що де би ти не була,
ти прилинеш до мене, я знаю.
А прилинеш, тоді ми з тобою удвох
будем знов зустрічати світанки.
І як два сизокрилі оті голуби
будем знов воркувати до ранку…
