Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
31.01.2014 21:58Есе
Для коханої [для коханого]  Про розлуку  Про життя  Про душу  
Ще день
Рейтинг: 5 | 8 гол.
Для дорослих (18+)
© оксамит

Ще день

Дайте те, що у вас є. Можливо. для когось це буде цінніше. ніж ви можете собі уявити. ( Г.Лонгфелло)
оксамит
Опубліковано 31.01.2014 / 21566

Ще ніч... Ранок постукав у вікно. Чи спала Вона? Напевне спала, бо бачила якісь уривки снів. Прокидаючись вмикала телефон, в надії, що поки вона спала, там прийшло повідомлення. Та на екрані висвічувався тільки час. Вона вже якось звиклась із тим часом, із тим мовчанням. Боляче? Так, ставало нестерпно боляче. Той час і те мовчання було схоже на неповагу, на зраду, на використанність. Та хіба серцю накажеш. Їй хотілося розревтися, вибалакатись, але ж тоді Вона буде схожа на базарну бабу, яка сидить на лавочці, лузкає насіння і дає оцінку всім хто пройде повз неї. Вона заспокоювала себе тим, що ніхто нікуди не зник, просто відстань, нова робота, нові інтереси. А Вона? А Вона мрія. Вона сама вибрала той шлях. І Їй залишається тільки чекання...

Ніхто й гадки не мав, що в неї може бути, щось негаразд. Завжди в гарному настрої, посмішка, бездоганний макіяж, одягненна зі смаком. Її люблять. Вона завжди своя. Їй розповідають найпотаємніше, бо знають, поради Вона не дасть, але Вона вміє вислухати. Якби Вона хотіла бути такою, щоб з легкістю можна було розповісти все, все. Та поки, що всі Її розповіді вислуховує Її липа. Липа-красуня, дерево-жінка. Вона пригорталася до неї, і так вони стояли обнявшись. Вона говорила, а липа слухала. Вона хотіла бути схожою на своє дерево-красуню. Весною, викинувши молоде листячко, липочка ставала юним дівчам, яке ще не скоштувало справжнього цілунку. Літом вбираючись у цвіт, у ті золотаві квіточки, які неначе краплинки меду, вона ставала схожою на жінку, яка дурманить, яка солодка, яка неймовірна, неповторна, на жінку-мрію. Восени скидаючи листя, перетворювалась на мудру жінку, яка бачила життя у всіх його проявах. І навіть зимою, вона не соромилась своєї оголеності, її безлисте гілля тягнулося угору, і то було схоже на жінку, яка простягла руки до неба, немов дякуючи Господу за свою вроду.

Як же не хочеться вставати. Треба. Душ збадьорив. шавлія освіжила. Чорненьке плаття, із прикрас срібло з гірським кришталем, як завжди бездоганний макіяж і в довершення улюбленні парфуми від Гуччі. Посміхнулась, крутнулась перед дзеркалом, підняла руку як піонер, сказавши вголос - До праці і оборони готова! Вона знала, Її завзяття, і несумування, вносили непідробну легкість, комфорт, і це давало Їй впевненність в тому, що Вона непогана людина.

А телефон мовчав. Ось знов кольнуло. Все буде добре. Ніч минула, ще день мине, і колись те чекання закінчиться...

Вона швиденько бігла, хоча і не запізнювалась.

- Ви чудово виглядаєте, а ваші парфуми просто дурманять.

Вона навіть не підняла очей. Вона навіть не відреагувала на комплімент. Вона знала, що той хто його сказав, проводжав Її поглядом. Бо тільки Вона знає, як Вона чекає на той комплімент. ТІЛЬКИ ВІД ТОГО НА КОГО ЧЕКАЄ. Вона мрія. Вона сама вибрала той шлях. А чекання? Воно колись закінчиться. Ще ніч. Чи спала Вона?

02.02.2014 Поезії / Еротичний вірш
Вірш "Колись я тобі скажу" | оксамит
Попередня публікація: 30.01.2014 Поезії / Ліричний вірш
Ліричний вірш "Музика мрій" | оксамит
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
28.09.2018 © роман-мтт / Мініатюра
Листопад-заробітчанин (Суворо 18+)
26.09.2018 © роман-мтт / Мініатюра
Жовтень плаче за дверима (Суворо 18+)
15.08.2018 © Надія / Бувальщина
Мудра Ольга Іванівна
13.08.2018 © Світлана Нестерівська / Мініатюра
Поріг чутливості
11.08.2018 © Зельд / Нарис
Підсвідомість обирає...
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 8
Переглядів: 194  Коментарів: 10
Тематика: Проза, есе, спала, серцю накажеш, липа, жінка, телефон мовчав, мрія
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.02.2014 16:10  © ... => Тетяна Ільніцька 

))))) То в тому ми з вами солідарні. бо в мене все черненне, і я люблю масивні прикраси, і кульчики і каблучки і ланцюжки))) ланцюги))) 

 01.02.2014 15:49  Тетяна Ільніцька => © 

я люблю почорнене. воно мені якесь готичне! таке ніби старовинне - з бабусиної скрині))) 

 01.02.2014 15:42  © ... => Тетяна Ільніцька 

)))))))))))))) А я срібло просто обожнюю, і воно мені відповідає взаємністю. 

 01.02.2014 15:32  Тетяна Ільніцька => © 

О! то ми колеги!))) і до речі, теж люблю срібло і біле золото))) 

 01.02.2014 15:09  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую Вам! А в мене Flora by Gucci. )))))))) Дякую Вам ще раз. 

 01.02.2014 14:21  Тетяна Ільніцька => © 

Перший абзац просто зворушив до сліз! Про біль... А про липу написали так по-жіночому ніжно)))
Зараз користуюся парфумами від Гучи - Тубіроса (Флора)))) Розумію вашу ЛГ)) 

 01.02.2014 12:52  Лана => © 

Прекрасне чекання) Дуже ... 

 01.02.2014 12:20  © ... => Деркач Олександр 

Я Вам дуже вдячна! 

 01.02.2014 12:01  Деркач Олександр => © 

Дуже сподобалось...хочеться сказати - жіноча доля чекати, але чоловіки теж інколи чекають... 

 31.01.2014 17:26  Олена Вишневська 

іноді ці чекання стають просто нестерпними... але чудово, що Ваша ЛГ не втрачає посмішки))) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
18.10.2018 © Суворий
Рішення по Закарпаттю: Ужгород відходить мадярам, нова назва - Закарпатська Україна (листопад 1938)
13.10.2018 © Суворий
Пацифікація Галичини: польська армія руйнує українські села, катує та арештовує (жовтень 1938)
11.10.2018 © Суворий
Європа після Судет: Німеччина активізує зовнішню політику та шпигунство (жовтень 1938)
10.10.2018 © Суворий
Радянська Україна: арешт маршала Блюхера, повстання та чистки в червоній армії (жовтень 1938)
09.10.2018 © Суворий
Закарпатська криза: долю Закарпаття передано в руки Німеччини та Італії (жовтень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.11.2011 © Микола Щасливий
26.11.2011 © Микола Щасливий
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
05.03.2014 © Тетяна Ільніцька
07.02.2014 © Суворий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди