Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
31.01.2014 21:58Есе
Для коханої [для коханого]  Про життя  Про душу  Про розлуку  
Ще день
71000
Для дорослих (18+)
© оксамит

Ще день

Дайте те, що у вас є. Можливо. для когось це буде цінніше. ніж ви можете собі уявити. ( Г.Лонгфелло)
оксамит
Опубліковано 31.01.2014 / 21566

Ще ніч... Ранок постукав у вікно. Чи спала Вона? Напевне спала, бо бачила якісь уривки снів. Прокидаючись вмикала телефон, в надії, що поки вона спала, там прийшло повідомлення. Та на екрані висвічувався тільки час. Вона вже якось звиклась із тим часом, із тим мовчанням. Боляче? Так, ставало нестерпно боляче. Той час і те мовчання було схоже на неповагу, на зраду, на використанність. Та хіба серцю накажеш. Їй хотілося розревтися, вибалакатись, але ж тоді Вона буде схожа на базарну бабу, яка сидить на лавочці, лузкає насіння і дає оцінку всім хто пройде повз неї. Вона заспокоювала себе тим, що ніхто нікуди не зник, просто відстань, нова робота, нові інтереси. А Вона? А Вона мрія. Вона сама вибрала той шлях. І Їй залишається тільки чекання...

Ніхто й гадки не мав, що в неї може бути, щось негаразд. Завжди в гарному настрої, посмішка, бездоганний макіяж, одягненна зі смаком. Її люблять. Вона завжди своя. Їй розповідають найпотаємніше, бо знають, поради Вона не дасть, але Вона вміє вислухати. Якби Вона хотіла бути такою, щоб з легкістю можна було розповісти все, все. Та поки, що всі Її розповіді вислуховує Її липа. Липа-красуня, дерево-жінка. Вона пригорталася до неї, і так вони стояли обнявшись. Вона говорила, а липа слухала. Вона хотіла бути схожою на своє дерево-красуню. Весною, викинувши молоде листячко, липочка ставала юним дівчам, яке ще не скоштувало справжнього цілунку. Літом вбираючись у цвіт, у ті золотаві квіточки, які неначе краплинки меду, вона ставала схожою на жінку, яка дурманить, яка солодка, яка неймовірна, неповторна, на жінку-мрію. Восени скидаючи листя, перетворювалась на мудру жінку, яка бачила життя у всіх його проявах. І навіть зимою, вона не соромилась своєї оголеності, її безлисте гілля тягнулося угору, і то було схоже на жінку, яка простягла руки до неба, немов дякуючи Господу за свою вроду.

Як же не хочеться вставати. Треба. Душ збадьорив. шавлія освіжила. Чорненьке плаття, із прикрас срібло з гірським кришталем, як завжди бездоганний макіяж і в довершення улюбленні парфуми від Гуччі. Посміхнулась, крутнулась перед дзеркалом, підняла руку як піонер, сказавши вголос - До праці і оборони готова! Вона знала, Її завзяття, і несумування, вносили непідробну легкість, комфорт, і це давало Їй впевненність в тому, що Вона непогана людина.

А телефон мовчав. Ось знов кольнуло. Все буде добре. Ніч минула, ще день мине, і колись те чекання закінчиться...

Вона швиденько бігла, хоча і не запізнювалась.

- Ви чудово виглядаєте, а ваші парфуми просто дурманять.

Вона навіть не підняла очей. Вона навіть не відреагувала на комплімент. Вона знала, що той хто його сказав, проводжав Її поглядом. Бо тільки Вона знає, як Вона чекає на той комплімент. ТІЛЬКИ ВІД ТОГО НА КОГО ЧЕКАЄ. Вона мрія. Вона сама вибрала той шлях. А чекання? Воно колись закінчиться. Ще ніч. Чи спала Вона?

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
30.01.2014 Поезії / Ліричний вірш
Музика мрій
02.02.2014 Поезії / Еротичний вірш
Колись я тобі скажу
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
02.12.2016 © Арсеній Троян / Оповідання
Сан Санич
30.11.2016 © Арсеній Троян / Оповідання
За ялинкою
30.11.2016 © Світлана Нестерівська Індіго Лана / Лист
Сповідь-покаяння
23.11.2016 © роман-мтт / Мініатюра
Годувальниця (замальовка)
07.11.2016 © Лука / Оповідання
Острів
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.88 (МАКС. 5) Голосів: 8 (7+1+0+0+0)
Переглядів: 160  Коментарів: 10
Тематика: Проза, есе, спала, серцю накажеш, липа, жінка, телефон мовчав, мрія
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.02.2014 16:10  © ... для Тетяна Белімова 

))))) То в тому ми з вами солідарні. бо в мене все черненне, і я люблю масивні прикраси, і кульчики і каблучки і ланцюжки))) ланцюги))) 

 01.02.2014 15:49  Тетяна Белімова для © ... 

я люблю почорнене. воно мені якесь готичне! таке ніби старовинне - з бабусиної скрині))) 

 01.02.2014 15:42  © ... для Тетяна Белімова 

)))))))))))))) А я срібло просто обожнюю, і воно мені відповідає взаємністю. 

 01.02.2014 15:32  Тетяна Белімова для © ... 

О! то ми колеги!))) і до речі, теж люблю срібло і біле золото))) 

 01.02.2014 15:09  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую Вам! А в мене Flora by Gucci. )))))))) Дякую Вам ще раз. 

 01.02.2014 14:21  Тетяна Белімова для © ... 

Перший абзац просто зворушив до сліз! Про біль... А про липу написали так по-жіночому ніжно)))
Зараз користуюся парфумами від Гучи - Тубіроса (Флора)))) Розумію вашу ЛГ)) 

 01.02.2014 12:52  СвітЛана для © ... 

Прекрасне чекання) Дуже ... 

 01.02.2014 12:20  © ... для Деркач Олександр 

Я Вам дуже вдячна! 

 01.02.2014 12:01  Деркач Олександр для © ... 

Дуже сподобалось...хочеться сказати - жіноча доля чекати, але чоловіки теж інколи чекають... 

 31.01.2014 17:26  Олена Вишневська 

іноді ці чекання стають просто нестерпними... але чудово, що Ваша ЛГ не втрачає посмішки))) 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
26.03.2012 © Піщук Катерина
27.03.2012 © Микола Щасливий
18.09.2013 © Тетяна Белімова
11.12.2016 © Панін Олександр Миколайович
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди