Тетяна Чорновіл ЧЕРВНЕВИЙ ЕТЮД
В’ється стежка край села,
Кличе в поле ген далеко,
А на ній червнева спека
У пилюку залягла.
Завела стежина та
В пісню жайвора нехитру,
Де ледь чутний подих вітру
Лоскотав важкі жита.
Яр гадюкою в житах.
В тім яру на дні глибоко
Два озерця, як два ока,
У густих очеретах.
В їх гладіні голубій
Раннє літо колихалось,
Ясне сонце посміхалось
З-під густих зелених вій.
03.10.2010 23:49 © ... |
Доброго дня! Великою несподіванкою для мене було присвоєння призових місць аж у двох місяцях. Дуже вдячна адміністрації порталу, адже завдяки вашій кропіткій праці з нашим не завжди зрілим матеріалом ми можемо бачити наші твори на сторінках Інтернету, спілкуватися з іншими авторами, може чомусь навчитися в них. Ще як завжди висловлюю подяку всім читачам, що звернули увагу на мої твори, переглядали, голосували, коментували. Бажаю й іншим авторам у наступних конкурсах опинитися на цьому п’єдесталі. Адже, як я помітила, талантів у нас вистачає. Бажаю всім успіхів у творчості. З повагою, Тетяна Чорновіл. ? |