07.02.2014 11:45
лише 18+
184
    
  5 | 5  
 © Пі - Падіння Деградація Занепад

Хіба завтра завжди новий день?

не я питатиму

а Сам

спитає 

ніби ненароком

- чому стоїш без пояса у штанях

не дивлячись 

як муж Мені в лице?

питай 

Я говоритиму з тобою

як чоловік


закон?


хіба в границях розуміти правду?


і хто судитись буде з Богом

аби піднятися з колін?


кричати звіром

у власній люті гордовито

упокорити розкіш й пиху

притлумивши до ніг

піднятися

і слава

вершина блуду


де ж ти був 

коли тебе не народила мати

а час не зруйнував іще безмежний простір

лічбою ненароджених смертей?


мовчатиму

сюди не досягає світло

безодня 

без обмеження 

в мені

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.02.2014 19:33  Ірина Червінська-Ман... => © 

якщо світло в тобі - це темрява, то якою ж великою буде темрява?

 08.02.2014 08:49  Деркач Олександр 

Цікавий текст

 07.02.2014 21:28  Тадм 

глибоко, багатовимірно, як завжди у Вас. сподобалось

 07.02.2014 10:13  Тетяна Белімова => © 

Майже з екзистенційного... "Безодня в мені", "де ж ти був коли тебе не народила мати", "Хіба завтра завжди новий день?" - окреслено такі виміри існування, над якими рідко роздумує хтось з нас. Вони існують? Вони існують...
Глибокий твір.

 07.02.2014 01:31  Якобчук Павло => © 

Це написано, смачно. Не для безглуздої людини. Оцінив. Хоча з професійної точки зору досвідчених поетів трудно це для мене.

 07.02.2014 01:09  Марієчка Коваль => © 

знаєте, фігня, якщо автор отак - "людина якої нема" вірші запам ятовуються, незвичайні, симпатичні, в них щось своє, закрите для всіх, так і хочеться розкулупати в кожному реченні. цікаво.