Cтріляй, мій Валентин
Стріляй хутчіш у серце дике влучно, вміло,
Мій Валентин, не випускай такого шансу!
Я хочу, щоб в руках твоїх все тіло мліло,
Відчути силу амплітуди резонансу.
Зривай із вуст хмільні пелюстки насолоди,
Торкайся ніжно ледь відчутно шовку шкіри,
Задай польоту ритм… О так! Це вища нагорода!
Дозволь п’яніти трунком лагідним без міри.
Віддай Амур мені у подарунок стріли.
Ти ж розумієш, що залишишся в полоні?
Тепер стріляю я! І ти вже під прицілом….
І поцілунки вже від пристрасті солоні…
14 лютого 2014 р.
