Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
15.02.2014 01:31Мініатюра
Для дорослих  Про життя  
40100
Без обмежень
© Дарія Китайгородська

Якби мені лишився день до смерті…

Дарія Китайгородська
Опубліковано 15.02.2014 / 21895

Якось спало на думку: що я робила б, якби дізналася, що мені залишився день до смерті? Ви ніколи цим не переймалися? Я теж не особливо. До однієї миті.

 …Це сталося влітку, якраз перед моїм 40-м днем народження. Знаєте, більшість жінок постійно переймається тим, щоб приховати свій вік. Мені з цього смішно, адже жіноцтво своїм гострим оком завжди може видивитися, скільки кому років. Так що, пані мої солоденькі, як би ви не вифарбовувалися та які б модні сукенки не вбирали, «попа і в рогожі видно», як каже моя мама.

Я з цікавістю готувалася до цієї дати: мені хотілося з`ясувати, що станеться, чи змінюся я, перейшовши цей своєрідний рубіж, яка я буду… Ще й саме в ці дні в мене нарешті з`явилося власне житло: ця подія теж додавала важливих штрихів до мого світосприйняття.

І ось, уявіть собі, повертаючись з банку, де забирала омріяні документи на власність, я замість власної хати потрапляю в лікарню. Причому відразу на операційний стіл

Кому вже довелося це відчути, знає, про що мова. Тебе везуть довгими коридорами на лікарняній каталці, повністю голу, тільки вкриту благеньким простирадлом. Похмурі стіни, тьмяне світло наче прийшли з розповідей тих, хто переживав клінічну смерть.

Потім тебе залишають у передпокої операційної. Це маленька кімнатка зі скляною розсувною стіною. Але скло не прозоре, а білясте, і через нього не видно того, що відбувається в операційній. Однак все прекрасно чутно: брязкіт інструментів, шум води в умивальнику, тихі розмови медиків, які готуються до операції.

Ти лежиш сама-саміська у цьому тісному коконі, боїшся, бо не знаєш, що тебе чекає ТАМ, крутиш головою навсібіч, намагаючись бодай за щось зачепитися оком, але нічого нема, тільки сірі стіни й сірі тіні, які рухаються з того боку скла.

Й ти починаєш втрачати зв`язок з реальністю.

Й всесвіт набуває обрисів тієї самої платонівської печери. І ти розумієш, що немає нічого справжнього, всі речі суть тіні.

Й твоє зазвичай маленьке зв’язане «я» заповнює й переповнює тісну печерку-передпокій операційної, поки не перехлюпується через край.

Й ти починаєш розуміти, що десь там є яскраве сонце, зелена трава і блакитне небо, але ти вже цього всього можеш не побачити…

Не було, як то кажуть, всього життя перед очима. Не згадувалися батьки. Не сумувала за коханим. Мозок заполонило видіння ранкового сонця. Ось небо поступово світлішає, з-за обрію видно золотавий краєчок; ось золота стає більше, золотяться вже всі небеса. І ось воно: розжарене й усміхнене! Кода.

…Не думайте, що після цього дня моє життя чи я сама різко змінилися. Ні, все текло й тече своєю чергою. Але тепер я кожного дня, навіть якщо він похмурий, бачу сонце. Не очима. Душею.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
13.11.2013 Проза / Мініатюра
Запах дитинства
11.04.2014 Рецензії / Літературний твір
Нереальна реальність Акутагави Рюноске
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Мініатюра Про життя
18.02.2014 © Бойчук Оля
Мамо, мамо...
15.02.2014
Якби мені лишився день до смерті…
26.12.2013 © Світлана Нестерівська Індіго Лана
Кричали північні олені
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.6 (МАКС. 5) Голосів: 5 (4+0+1+0+0)
Переглядів: 156  Коментарів: 1
Тематика: Проза, мініатюра, день до смерті, жіноцтво, рубіж, власне житло, операційний стіл, похмурий, життя перед очима
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.02.2014 12:44  Марієчка Коваль 

Чудово. І настрій дуже, скажем, вірний. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
17.04.2013 © Тетяна Белімова
23.02.2013 © Тетяна Белімова
22.09.2013 © Тетяна Белімова
26.03.2012 © Піщук Катерина
20.03.2015 © Вікторія Легль
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди