18.02.2014 00:12
З дозволу батьків18
190 views
Rating 5 | 8 users
 © Бойчук Оля

Мамо, мамо...

    Доброго ранку, Надууусююю! – і потягнулася спросоння, і пововтузилась під периною, позіхнула втомлено-смачно. "Що нині? Середа? Іх, робота! Йой, що то я заспала!  Так, тсс, Надю, треба бігти. Каву си за прилавком зроблю»…

- "День добрий, голубонько" - защебетав сусід.

- "О, прокинулась наша зозулька" - прицмокав другий.

 - "Але вже файна баба" – прошамкав ще захмелілий від вчора вуйко.

- "Ото курва, вже десь зранє хлопа шукає" – подумав дід, з чуприною кольору молока.

А розпатлана і червонощока Надька захекано дріботіла і притримувала руками краї піджака, що не сходилися на обважнілих грудях. А десь у спідінй кишені зойкали ключі від сільського склепу.

                                 *                  *                         *

- Андрію, а то правда же твій тато гуляв з Надьков – продавщицев?

 - Та як ти можеш таке в мене питати?

 - Та то не ти з нев гуляв, а твій тато, того й питаю?

-  Ти геть встид втратила? Гуляв – не гуляв, то єго діло.З хати до неї не пішов!

- А то таки гуляв! Ото собацюра старий, а мамі кілько встиду і ганьби!

- А воно тобі треба всьо знати до діька! Та на тій вулици каждий другий хлоп з нев був, то й що? А ті що не були, то не годні і їм досить через день «виставити» їй по сто грам, нагодувати цукерками на бороду, вщипнути за котрусь складку або ляснути по дупі і смачно прицмокнути.  Мусит бути і така на селі.

-   А чи вона одна така? Тілько її перевага найбільша. До роботи метка і хитра, говірка і смикалиста. Язичок добре підвішений аби прикликати і приговорювати. А що файна – то і вік не завада. Тернові очі часто наливаються блиском, щоки, як спілі вишеньки. Перлинки у вухах пасують навіть до засмальцьованого робочого фартушка. Ну а запах….»Ромашка», «Галка», «Сонце в бокалі», з легким відтінком «1715» і теплим подихом перегону.


               *                        *                       *

 - Хлопці, нині в борг не даю! І вашого гощенє не хочу! Ану дивітсі чи не йде моя Марічка!


   Йде Марічка. Голову схилила. Вже давно не жартує і не хіхоче на всі боки. Соромиться по селу ходити, у церкві стояти і в очі бабам язикатим глядіти.


  -   Слава Йсусу Христу!

  -     Слава навіки Богу! Де йдеш Марійсю? Певно до склепу.

 -  Та певно, треба Надуси компанію скласти. Виділа-м як колєжанка Любка до району нинька поїхала. А самій похмелитисі не пасує!

   -    Нє, сіся не така. Ади заміж вийшла за файного порєдного хлопця. Не видко би пила, ти й не гуляла ні з ким. Файна дівка, робітна. Лиш ади якого встиду набраласі.


Шепталися, не ховалися, не встидалися…

А Марічка соромом душилася, благала і просила зупинитися. Любила і ненавиділа. Цілувала і давала ляпаса. Марно..марно..

Мамо, мамо

Івано-Франківськ лютий 2014



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Мініатюра, Драма, Для дорослих, Про батьків, Про життя

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш "Я знаю, я вірю!" | Бойчук Оля». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш про серденько | Бойчук Оля». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Бойчук Оля.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 18.02.2014 19:54  Мар Мишка 

Є  в моєму селі жіночка, ходили до неї цілим кутком (або й не кутком), а коли народилась дитина, зробили велике свято і гадали-вирішували, чиє дитятко.... 

 18.02.2014 16:57  Володимир Пірнач => © 

Дуже круто написано.
Із захопленням прочитав :) 

 18.02.2014 16:14  © ... => Тетяна Ільніцька 

Ще раз дякую і дякую!)) Черемшину не читала на свій сором))Виправлюсь. А Стефаник таки мені імпонує. Щось у його ставленні до життя має спільне з моїм, а може одинаковий "майовий" характер дається взнаки))) Не люблю, коли когось з кимось порівнюють, але визнаю - це швидше приємно, аніж ні) 

 18.02.2014 16:09  © ... => Ірина Червінська-Мандич 

Напишу. Зберусь із думками і напишу)) 

 18.02.2014 15:45  Ірина Червінська-Ман... => © 

перечитала ще раз цей коментар і, чомусь, пригадалися слова, не знаю чиї: "Тільки дурні та мерці не змінюють своєї точки зору". Отож... )))) 

 18.02.2014 15:28  Ірина Червінська-Ман... => © 

Олю, може напиши про це, поєднай цю оповідку з новою, як продовження, як спогади доньки про матір, бо, чесно кажучи, про її дитинство з цієї розповіді мало що зрозуміло. принаймі мені, хочеться конкретики у цьому плані ))) 

 18.02.2014 15:22  Ірина Червінська-Ман... => © 

я згідна, що це титанічна праця, бо у моєму понятті любов - це сприймання іншої людини такою, як вона є, не намагаючись її змінити і підкорити. і такі приклади трапляються дуже рідко, здебільшого люди одне одного ненавидять, тому я так написала, що люди не вміють любити, бо легше щось комусь доказувати з криком і кулаками, аніж поступитись.
а пофілософствувати я люблю ))))))))) ще би воно мені помогало деколи перше подумати, а потім сказати - то взагалі було б ідеально)))) 

 18.02.2014 15:22  Тетяна Ільніцька => © 

Олю! Тебе тут уже порівняли зі Стефаником - погоджуюся! А ще із Марком Черемшиною "Село вигибає". Він теж писав покутьским діалектом))) Молодчина ти, Олю! 

 18.02.2014 15:19  © ... => Тетяна Ільніцька 

Таки так. Про доньку ж писала) А тема болюча, є ще болючіші...коли дітки малі без уваги, а мамуся водить, та й водить...Ех. 

 18.02.2014 15:17  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Ого, вляпалсь я))) Подумаю над цим)) 

 18.02.2014 15:15  © ... => Ірина Червінська-Мандич 

Ірусь, гарно ти філософствуєш. Але з однією твоєю думкою не погоджусь категорично - людина здатна любити!Сильно, стабільно, не порушуючи жодних моральних правил і карм, аж до самопожертви! Це моя думка, підтверджена фактами і стосунками, за якими спостерігала. Та й сама впевнена, що люблю.Просто це серйозна праця, а людина істота лінькувата. Ще фізично працює, а над самою собою працювати ніхто не береться.Бо легше сказати: "яка вже є", "принципів не міняю", "характер вроджений", "не подобаюсь, шуруй геть" і т.д. 

 18.02.2014 15:08  ГАННА КОНАЗЮК => Мар Мишка 

О! Воно!!!))) А скажіть же, яке точне визначення!!!)))) 

 18.02.2014 15:08  Тетяна Ільніцька => © 

Згодна з Іриною. Ти, Олю, певно, сама того не бажаючи, порушила одну із дуже болючих тем. 

 18.02.2014 15:07  Ірина Червінська-Ман... => © 

наше село - то невичерпний колодязь різних історій))) успіхів! 

 18.02.2014 15:05  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Чекаю і оповідок і бестселлера!))) Уявляю, як це буде цікаво! 

 18.02.2014 15:04  Ірина Червінська-Ман... => © 

ну чому, доньку шкода, бо за нею уже закріпилась погана слава, при чому вона у цьому не винна, базікалки свою роботу роблять, а за дітьми розпусних жінок увага подвійна. і відмийся потім. її почуття абсолютно зрозумілі і логічні, а от проблема осуду і розпусти тут цікавіша))) 

 18.02.2014 15:04  Тетяна Ільніцька => © 

 файно! кобєтам про кобєт, чи мужикам про кобєт??? жартую! класна задумка! підтримую!

 18.02.2014 15:01  © ... => Тетяна Ільніцька 

Тань, я ж з села родом, поки що більшу половину життя там прожила. А це одна маленька історійка з того всього, що чула, бачила і знаю. Драми одного лише мого села ну хай буде за 3 місяці - це така Санта-Барбара, Камасутра і все що завгодно!)) Подумую, може то цілий цикл таких оповідок написати ,а потім бестселлер видати)))І йти далеко не треба)) 

 18.02.2014 14:56  Ірина Червінська-Ман... => Тетяна Ільніцька 

тільки де їх знайти? отих янголів. вони ж до нас ні ногою, щоби ми їх своєї тілесністю не забруднили)))
якщо вже неможливо нічого змінити, а це факт, то, дорогі чоловіки, у яких виникає періодична потреба чогось нового! від імені усіх дружин! Навчіться хоча би користуватись спеціальними латексними виробами і тримати язика за зубами, якщо не хочете потім доказувати, що ви не барани, а вовки. чи ви думаєте, що жінки не розмуіють різниці поміж бараном і вовком?))) 

 18.02.2014 14:56  © ... => Ірина Червінська-Мандич 

Дякую. Взагалі-то першою моєю ідеєю твору було донести саме відчуття доньки.А вийшло он як)) 

 18.02.2014 14:53  Тетяна Ільніцька => Мар Мишка 

щось не зустрічала поки вовків(((((((((((((( одне бе-раньйо(((((((((
оберу, певно, собі краще безстатевого ангела))))))))))))) 

 18.02.2014 14:51  Мар Мишка => ГАННА КОНАЗЮК 

"Настоящий мужчина, как волк: либо один, либо с одной волчицей навсегда! А бегать за овцами — это удел баранов!" 

 18.02.2014 14:41  Тетяна Ільніцька => ГАННА КОНАЗЮК 

сумно... ми ж не тварини! чи тварини???
вовк заслуговує поваги. однозначно! 

 18.02.2014 14:40  Тетяна Ільніцька => Ірина Червінська-Мандич 

вражаюче... я, чесно кажучи, думала про "високі матерії".
проза життя. бруд. тілесна тілистість. і так без кінця-краю? по колу?
краще вже бути безстатевим янголом, із яким любить розмовляти одна наша авторка))))))))) і писати теж про них - крилатих і безгрішних. і кохати, мабуть, краще таких))))))) 

 18.02.2014 14:39  Ірина Червінська-Ман... => ГАННА КОНАЗЮК 

в яблучко))) 

 18.02.2014 14:37  ГАННА КОНАЗЮК => Тетяна Ільніцька 

Таню! Можливо це дуже грубо (люди пробачте мене)), але мені здається, що ВІН приблизно відчуває те, що й пес повертаючись з "тічки", де всі собаки стояли в черзі до сучки для злучки...)), а що той пес відчуває - ніхто не знає, але ясно одне, що він повернеться до своєї будки, поїсть, поп"є і буде "давати хропака"... Кажуть, що є такі чоловіки як пси, а є як вовки - або один, або з однією... І це правда. 

 18.02.2014 14:35  Ірина Червінська-Ман... => Тетяна Ільніцька 

думаю, що немає такого відчуття. для тих, хто ходить до Б.., оті самі Б.. - це як гумова лялька із секс-шопу, тільки жива і стогне, коли треба. переважаюча більшість чоловіків думає тим місцем, а не головою чи почуттями, вони не бачать нічого у цьому поганого - піти у заклад терпимості чи до такої на селі. зате (парадокс) практично кожен чоловік убив би власну дружину, якби взнав, що вона скористалася послугами хлопчика на замовлення. як це так? - кричать вони. - то тобі мене вже мало? ти така сама, як ТІ !!!!!
патріархат, блін. і нічого не вдієш. вони фізично сильніші, їм можна. а те, що вони проектують на дружину той бруд після ТІЄЇ, то їх мало цікавить. і так нікуди не дінеться, бо хто буде дітей та її годувати?
наскільки ж примітивно вони мислять, але одночасно настільки ж точно. 

 18.02.2014 14:23  Тетяна Ільніцька => Ірина Червінська-Мандич 

І ще мені цікаво, що відчуває він, коли вийшов від ТАКОЇ? невже нема відчуття "закяляності", "бруду"?
Якщо провів ніч із Б., що почуваєш? 

 18.02.2014 14:13  Тетяна Ільніцька => ГАННА КОНАЗЮК 

Так, жіноча мотивація (внутрішня мотивація ТАКОЇ) є не менш цікавою)))))))))))))))) Описати один "робочий" тиждень (у розкладі) ТАКОЇ - і зразу можна виграти не одну премію!))))))))) Але мене на разі більше цікавлять чоловіки)))))))) 

 18.02.2014 14:11  Тетяна Ільніцька => Ірина Червінська-Мандич 

суперські роздуми))))))))))) про себе хочу сказати, що я не бачу сенсу КОГОСЬ ДО ЧОГОСЬ ПРИМУШУВАТИ)))) ну не бачу! і ніколи таким не займаюся))))))))))))))))))))))))))

теж співчуваю "весільним кортеджам". причини у всіх різні для співчуття, але це почуття все ж нас об`єднує))))))))

 18.02.2014 14:08  ГАННА КОНАЗЮК => Тетяна Ільніцька 

Я теж пам"ятаю багатенько чого подібного, бо ж виросла в селі, а в селі всі про всіх все знають...))))) І в кожному селі є ТАКІ...)))) Цікаво, що ж і чоловіків ТАКИХ (що жодної спідниці не пропустить) тьма, але про них говорять з якимось особливим тембром голосу, мовляв, ще той мужик...А про жінок зневажливо - "слабка на передок"))), бо те що можна хлопцю - зась дівці... До ТАКИХ походжають чоловіки по тих причинах, що ви перерахували)), молоді хлопці (а це основні "ходаки"))) - набратись досвіду, а багато ...

 18.02.2014 14:08  Недрукована => © 

Файно написано!)
Радує, шо на порталі можна і такі твори почитати.
Всюду їх повно таких "героїнь", але ж добре ти пишеш - і така мусить бути. 

 18.02.2014 14:06  Ірина Червінська-Ман... => Тетяна Ільніцька 

знаєте, Таню, якось я обмізквувала (після чергової вербальної сутички з благовірним))), що не можу зозуміти, навіщо люди одружуються? колись я подумки вітала тих, хто їде в кортежі на вінчання, зараз я їм співчуваю, бо здебільшого усі стосунки зводяться до сексу і через це одружуються, щоби потім зненавидіти одне одного у шлюбі.
щодо себе, то я таки дурна))) бо я ніби й люблю свого чоловіка, але замість того, щоби зайнятись чимось корисним, витрачаю час на те, щоби примусити його зробити те, що він і так робити не збирається )))
складне питання. я думаю, що людина як така взагалі не здатна на подвиг любові, бо десь там й щось та й порушить цю ідилію - навіть думка грішна і та псує нам карму ))) певно тому і витрачаємо час на різні дурниці. як висловлювався мій викладач з риторики - люди третину всього життя використовують, щоби НАВ"ЯЗАТИ ІНШИМ СВОЮ ТОЧКУ ЗОРУ, 30% на сон, 30% на роботу. а де час на любов?
відчуваю себе філософом)))) 

 18.02.2014 13:53  Тетяна Ільніцька => Ірина Червінська-Мандич 

Є багато мудрих чоловіків)))))))) І це не таємниця - якщо про це пишуть, то спостерігають це явище. Вірю, що не всі чоловіки такі! Не всі "падучі" на принади ТАКОЇ. Хочеться мені так думати)))) Може, це лише ілюзія? 

 18.02.2014 13:52  Тетяна Ільніцька => Ірина Червінська-Мандич 

Власне... Іринко, я із жалем констатую, що ми думаємо "в одному напрямку"((((((((( Ну нема кохання в серці тих, хто йде від своєї дружини, аби провести ніч із ТАКОЮ! 

 18.02.2014 13:50  Ірина Червінська-Ман... => Тетяна Ільніцька 

ну хто ж стане сам себе критикувати і виголошувати чоловічі таємниці? )))) 

 18.02.2014 13:49  Ірина Червінська-Ман... => Тетяна Ільніцька 

біда в тому, що самі люди розмежували секс і кохання, якось у них так вийшло, хоча секс у людини - це має бути виявом того самого кохання, якщо за біблійськими канонами. а ми все поволі і поволі опускаємось до тваринних інстинктів, тому й існує така прірва. від цього нікуди не дітися, воно було, є і буде.
спроба пояснити ці феномени психологічними дослідженнями - це класно, але малоефективно, як на мене, можна думати над цим віками, а відповіді так і не знайти. хоча вона є - перші дві заповіді Божі, особливо друга. може й дійсно любов - це щось зовсім інше, не кохання (хоча це абсолютні синоніми). і все було би не так, і ніхто б не розмежовував, якби дійсно любили одне одного, бо коли любиш, то поважаєш і сприймаєш, як рівного, не насаджуєш йому свою волю, і не робиш боляче своїми вчинками.
нам ще вчитись, вчитись і вчитись любити і бути людьми ((( якби так було, як Бог заповів, то вже би давно наступив на землі Рай, але... маємо те, що маємо. 

 18.02.2014 13:41  Тетяна Ільніцька => ГАННА КОНАЗЮК 

Аню! Ми згодні! А також хочемо, аби й ти докинула трішки міркувань! Хотілося, аби й чоловіки щось "докинули" своє! Але я точно знаю, що жоден із них не наважиться)))))))))))))))))))))))) 

 18.02.2014 13:37  ГАННА КОНАЗЮК => Тетяна Ільніцька 

Дівчата, я оце почитую ваші "коментарі"...))) Їх потрібно виокремити в твір - так буде краще (це не жарт). Цікаво!)) 

 18.02.2014 13:33  Тетяна Ільніцька => Ірина Червінська-Мандич 

Слухайте, Іринко! Ми зараз з вами тут трактат утнемо, нє? Про села нічого не знаю, тим більше на Західній)))))))) на жаль. У місті, у великому місті, все розмито і аморфно. Кожен сам по собі і не на виду, як у обмеженому просторі села.
Це все, що ви назвали - згодна, але ж... Але ж, тоді треба відверто визнати, що секс і кохання - то різні речі? А любов - це щось третє??? Треба визнати, що між "хочу" і "кохаю" - величезна прірва, яку дехто ніколи не подолає... бо не наблизиться ні на крок до визначення "кохаю", борсаючись у зовсім інших вимірах. 

 18.02.2014 13:27  Ірина Червінська-Ман... => Тетяна Ільніцька 

може ще проблема в тому, що по селах переважає пуританська модель виховання, а чоловіки ж іще ті експериментатори))) а жінка сі встидає, боїться, не хоче, глова болить, пиляє і т.д., а ТАКІ не задають жодних запитань, їх нічого не болить, вони не вимагають грошей і не називають чоловіків невдахами і алкашами, на все село не позорять, що нічого не годен. і цей список можна продовжувати до безкінечності, напевно. я не виправдовую курвів, але в їхній поведінці буває деколи більше жіночої мудрости, аніж у богомольної дружини, яка теж думає, що чоловік зі штампом у паспорті нікуди не дінеться і він вже їй до гробової дошки завжди щось винен.
може сіль у тому, що ТАКІ не вимахуються і з ними легко? бо немає зобов"язань, які є вдома? 

 18.02.2014 13:12  Тетяна Ільніцька => Ірина Червінська-Мандич 

Ірино))))))))))) Ну й тему ми тут зачепили! Цікаві ваші думки і спостереження! Дякую, що поділилися! Як психолог-самоук підтримую вас у ваших польових дослідженнях. Я писати про таке не збираюся, але феномен масових походів до ТАКОЇ все одно бентежить мою творчу уяву)))) Стадний інстинкт? Запліднити якомога більшу кількість? Відчуваю інтуїтивно, що це не вся ПРАВДА! Щось ще є у цьому феномені! Має бути! 

 18.02.2014 13:10  Ірина Червінська-Ман... => © 

цікава мова, гарно. мдя, наші сільські базікалки кому завгодно олова за пазуху наллють. сидять на лавицях і триндять замість того, щоби онуків бавити чи замість доньки/невістки по дому щось порати, так нєєє... до всього їм діло, усе вони знають, всюди вони були і свічку тримали. навіть не знаю, хто більше вартий осуду у цій мініатюрі - Надька, з котров кожен другий хлоп, чи тоті сороки тріскотливі під парканами на лавках...
актуально, моє чудово. 

 18.02.2014 13:00  Ірина Червінська-Ман... => Тетяна Ільніцька 

як ще один психолог-самоук, висловлю свою позицію. колись чула я з уст одного чоловіка, який абсолютно не відрізняється від інших чоловіків, пояснення таких феноменів. так, у всіх усе однакове, і в жінки богомольної, і в ТАКОЇ, тільки причина не лише у самоствердженні і не в тому, що "колєга там був, і я тоже хочу, бо знаю точно, що дадуть без зайвих запитань і претензій". Феромони... існує думка, що людина розучилась їх виробляти, бо вона шукає не за запахом, а більше візуально та інтелектуально, тому такі...

 18.02.2014 12:19  Тетяна Ільніцька => © 

Цікаво... Бачиш, я ніколи такого не спостерігала. Хіба що ще в підлітковому віці. У дворовій компашці (до якої я не належала)))))), у якій було своє "ПЕРЕХІДНЕ ЧЕРВОНЕ ЗНАМЕНО".
Але це дуже цікавий психо-фізіологічний феномен! Потребує додаткових досліджень! 

 18.02.2014 12:15  © ... => Тетяна Ільніцька 

А це вже з області фізіології)) Підвищений рівень феромонів, якась харизма, вроджена кокетливість...Мабуть так? А ще між чоловіками є певні "змагання" щодо частоти і якості побачень з Такою( я про обмежену простором місцевість, де є Одна жінка і десятки чоловіків), так вони самостверджуються. 

 18.02.2014 11:58  Тетяна Ільніцька => © 

Мене, як психолога-самоука, інше цікавить: от чого чоловіків тягне до ТАКОЇ??? Чого лишають своїх гарних, богомільних жінок і йдуть до ТАКОЇ (бодай і на ніч)??? Йдуть, хоч і знають, ЯКОЮ ВОНА Є??? 

 18.02.2014 11:02  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Дуже приємно чути Вашу думку!Дякую! 

 18.02.2014 11:01  © ... => Ігор Рубцов 

Щиро дякую! І я Її люблю) І мову цю діалектну, трошки смішну, теж люблю) 

 18.02.2014 10:59  Ігор Рубцов => © 

А крім всього сказаного у інших коментарях ще й барвиста мова Прикарпаття. Це чудово. Люблю нашу Україну за таке розмаїття. 

 18.02.2014 01:53  ГАННА КОНАЗЮК 

Олю! Зачитуюсь Вашими творами! Дуже вдало, майстерно, красиво пишете! А цікаво ж як!.. Просто чудово! 

 18.02.2014 01:43  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую ,Таню, за добре слово)
Не знаю...Не можу пояснити принад доступної жінки. Можу зрозуміти відсутність любові чоловіка в її житті, емоційну слабкість, властиву жінкам, відчай. А ще знаю, що є дещо більше за всі ті крайнощі, і в жінки достатньо сили вилізти з того бруду або й не впасти в нього. Це не слабкість. Це відсутність елементарної самоповаги і відповідальності перед дітьми. 

 17.02.2014 23:53  Тетяна Ільніцька => © 

Олю! Ну до чого ж ти гарно написала! Все дуже живо! Народний образок!
Така жінка є у кожному селі? Така жінка є у кожному селі...
Щось у цьому є... Масні погляди і поговір, але ніхто не годен пояснити "це" явище... У чому принада ТАКОЇ? Доступної? 

Публікації автора Бойчук Оля

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо