18.02.2014 16:50
лише 18+
216
    
  2 | 2  
 © Ірина Червінська-Мандич

Кузня

А кузня стоїть, а кузня працює, кузня.

Вогонь роздувають міхи, і ковалі

Ковадлами – по металу і чешуть гузно,

Втирають від поту очі. А королі

У бричках-каретах за шовком ховають лиця,

За масками маскараду збувають лють,

Бо з клітки в намітках втекли синьолобі птиці.

А в кузні на сталь розчервонену воду ллють.

А в кузні спекотно. В палацах – замерзлий Цельсій,

Мелодія цокото-топоту і фокстрот,

Дві стрілки в округлості цифр "хепі-енди" креслять,

Інстинкти ховають рот у найглибший грот.

А кузня працює, а кухня кує орало,

Куди запрягти перемерзлості королів.

Немає для миру могутнього всеоралу,

А меч і вогонь, чорно-біла вода і лід.



4.02.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.02.2014 23:23  Тетяна Белімова => © 

Іринко! Сильний твір! А ми так молилися, аби перекували на рала мечі! І стала щаслива земля! (Чи ця???)... І щоби одні ключі відкривали усі серця!

 18.02.2014 17:56  Олена Вишневська 

Акутально!
Майстерно!

 18.02.2014 17:29  Недрукована => © 

Мені завжди подобаються тексти, де так влучно вжито асонанси. А тема зараз для всіх королів та ковалів однаково актуальна.