20.02.2014 18:50
Для дорослих (18+)18+
276 views
Rating 5 | 8 users
 © Тетяна Ільніцька

Двох правд не буває!

Вони лежали на холодному асфальті. І вітер їх волосся ворушив. Товариши їх відтягнули з місця страти. Закрити ж очі вже не стало сил. Вони ще зранку сьорбали тут кашу. А хтось коханій вислав смс: «Ти потерпи! І хлопці всі тут наші! Я відчуваю: цій війні кінець

А ти стоїш і обтираєш тирло гвинтівки, із якої вів обстріл, напевно, більшості це дико і огидно! А ти… ти так живеш! Ти так хотів! Мацнеш рукою звично по кишенях (ой! вже й забув, що кинув, бо режим!)… О! Щось та є! Диви! Горішків жменя! Вона поклала? Та, яку «любив»? Вона не знала точно! (чи все ж знала?) Вона попереджала: «Там мій брат!» А якби хтось сказав, чи перестала б? Обрала би тебе чи … «гей-парад»? Ти на годинник дивишся невпинно. Ще б «завалити» двох, а може, й трьох! А там… а там… уже настане «зміна»

 – Алло! Привет! Да, жив! А ты, Санёк?

Київ 20 лютого 2014 року



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Речитатив, Про Майдан, Про Україну, Про життя і смерть

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Загиблим 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності | Тетяна Белімова 18+». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш "Садисту у формі" | Тетяна Белімова 18+». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Тетяна Ільніцька.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.02.2014 19:10  Деркач Олександр 

Важко коментувати...щойно читав за хлопчину 17 років , тільки вчора прибув на Майдан, за дві години був убитий снайпером... 

 21.02.2014 14:03  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Ми всі молимося за Майдан! 

 21.02.2014 14:02  © ... => Марина Моренго 

Дякую, Мариночка! 

 21.02.2014 12:21  Ірина Затинейко-Миха... 

(((((((((((((( не маю сили коментувати...дякую, що знаходиш сили писати у ті хвилини 

 21.02.2014 00:21  Марина Моренго => © 

Тань, ось це я мала на увазі. гостро, але залишаючись людиною 67 фіційно померлих від куль. це жах! 

 20.02.2014 23:49  © ... => Олена Вишневська 

дякую, Оленко! 

 20.02.2014 23:46  Олена Вишневська 

Важко вже коментувати!

 20.02.2014 22:16  Якобчук Павло => Ігор Рубцов 

Ігоре інформування суспільства, це справа добра, але спиною не повертайтесь. Зомбування давно проведене, ще з радянських часів. Зміна думки телевізора справа не легка. 

 20.02.2014 21:07  © ... => Ігор Рубцов 

Ігорю... та ну! Вони ж не бандити! Вони ж звичайні люди! Має бути якийсь вихід! Вірю, що мирні люди між собою завжди домовляться! 

 20.02.2014 21:01  Ігор Рубцов => © 

І розумні є, і порядні. Принаймні, до всіх подій я багатьох міг такими вважати. І працювати з ними легко, і щось спільне робити, радіти, переживати. Лиш тільки почалися заворушення, я помітив, що ми стали по різні боки і тепер вже не здається, що поняття "розум" і "порядність" настільки однозначні у суспільстві. Як жити між людьми? Той, хто вважав мене за товариша вчора, сьогодні може всадити ножа у спину, дізнавшись, що я "не за тих"? А чом ні? Мабуть, хтось може. 

 20.02.2014 20:30  © ... => Ігор Рубцов 

Ігоре... я не маю відповіді на це питання. Певно, біомаса... Ваша донецька земля дуже постраждала від бездуховності, яку насаджував совок. Певно, духовні каліки - така спадщина.
Мені здається, якщо дати інформація, зміни можливі. Є ж розумні люди, порядні люди і у вас. 

 20.02.2014 20:27  Ігор Рубцов => © 

Ти знаєш, що я оптиміст. От у чому мені не вистачало оптимізму, так це у сподіванні, що така влада піде геть, не потягнувши за собою сотні людських життів. Я знав, що вони інакше не можуть. У 90-х вони відстрілювали один одного. І хто про це не знав? Ну хто? І як рука піднялася поставити у бюлетені позначку проти ненависних прізвищ? Чому я все знав, а тисячі таких самих, як я - не знали? Та хай і так, бо, як кажуть, бідні бо дурні, а дурні, бо бідні. Але ті ж самі "дурні і бідні" тут, за моєю спиною, перед моїми очима, оці люди, що завжди були у списку друзів по соцмережах - вони вітають "беркутів" і бажають їм перемоги над моїм народом, наді мною. Люди це чи біомаса? 

 20.02.2014 19:26  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

так і є... 

 20.02.2014 19:14  ГАННА КОНАЗЮК 

Важко. Страшно. Боляче. Реальність лякає... 

Публікації автора Тетяна Ільніцька

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо