07.03.2014 11:33
Без обмежень
3905 views
Rating 5 | 5 users
 © Тетяна Ільніцька

Садок вишневий коло хати

Здається, нема такої людини в Україні і навіть поза межами її там, де живуть українці не географічного, а духовного українського простору, якій би був невідомий безсмертний твір Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати». Написана ця світла прониклива поезія під час перебування поета у Петропавлівській фортеці у Петербурзі. У 1847 році Тарас Шевченко знову потрапляє до присмеркової столиці царської імперії, але вже не з власної волі… За участь у Кирило-Мефодіївському братстві, відверту сатиру на самодержавство у поемах «Сон» і «Кавказ», а також в інших творах поета заарештовано в Україні і під конвоєм доставлено до царського каземату. «Садок вишневий коло хати» написаний приблизно між 19 та 30 травня 1847 року й увійшов до славнозвісного циклу «У казематі». Вперше опублікований у журналі «Русская беседа» у 1859 році (третє число) під назвою «Вечір» майже одночасно із російським перекладом Л.Мея у журналі «Народне читання» (того ж року і так само у третьому числі). У 1875 році на цей переклад російською мовою Шевченкової поезії славетний Петро Чайковський написав музику, яка також мала назву «Вечір». Але найбільш відомим і поширеним стало музичне втілення «Садка вишневого коло хати» здійснене вже у ХХ столітті композитором Богданом Вахнянином, партитура якого являла собою хорове виконання із фортепіанним супроводом.

Неволя… Знову неволя! Але цього разу вже не рабство до викупу у пана. Тарас Шевченко прирівняний до державного злочинця й поводяться з ним відповідно (якщо Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш, як особи дворянського стану, отримали м’якіші вироки й зазнали більш гуманного ставлення, то до колишнього кріпака ніхто, здавалося, не мав серця!). У страшному і темному казематі так хочеться побачити хоч краєчок неба! І поет переноситься до рідної України, бодай у думках:

«Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть»

За жанровим визначенням ця легка й життєствердна поезія наближається до  пейзажної замальовки. Поет, який ніколи не мав власної родини і давно вже відійшов від простих селян, милується не лише весняними краєвидами, а й побутом і звичаями українського народу. Що це? Ідилія? Адже знав, напевне знав, бо бачив на власні очі, перебуваючи в Україні, як непросто живеться там кріпакам-селянам! Чи спогад дитинства? Розмита картинка того періоду життя, коли все ще бачиться у рожевих тонах і помічаєш лише весняне пробудження, гудіння хрущів над квітучими деревами і ніжний дівочий спів?

«Садок вишневий коло хати» складається з трьох частин. Перша з них зображає вечірню сільську вулицю: молодь вертається з роботи; трудовий день скінчився, а значить буде вечеря, відпочинок, якісь розваги. У другій – звичайна українська родина зібралася біля хати для вечері; люди ніби прості, але їм теж притаманне почуття краси й щире замилування природою: «А мати хоче научати, // Так соловейко не дає». Третя частина – умиротворення і відпочинок: «Затихло все»… Але молодість не знає сну весняною порою: «Тілько дівчата // Та соловейко не затих»!

Богдан Вахнянин прагне передати у своєму музичному втіленні Шевченкової поезії радість весняного пробудження, якою дихає кожен рядочок «Садка вишневого коло хати», тому перші ж акорди фортепіано звучать піднесено, радісно й у швидкому темпі. Майже одразу після перших акордів вступу починає звучати хор. На перший план виступає партія сопрано: високі жіночі голоси передають основний текст поезії, а всі три інших партії (обидві чоловічі – тенорова й басова, і низька жіноча партія альтів) творять піднесене тло для музичної оповіді. Сопрано й надалі залишаються ведучими у цьому творі – і це виглядає цілком природним! Адже душа поетова літає над рядками створеної ним художньої дійсності! А хто ж іще краще за високі жіночі голоси здатен передати таке тонке душевне піднесення? «Сем’я вечеря коло хати, // Вечірня зіронька встає», – оповідає сопранна партія, до якої долучається партія тенорів, ніби відлуння, повторюючи слово в слово музично-поетичний рядок. Обидві низькі партії – баритонова й альтова – виконують роль звукового тла, яке підсилює й увиразнює звучання ведучих партій. Фортепіано імітує солов’їні трелі, звучить соло сопрано: соловейко втрутився у сімейну вечерю і своїм співом припинив усі розмови, навіть спроби матері напоумити доню!

Темп музики уповільнюється, усі партії звучать в унісон – Богдан Вахнянин імітує спокій, яким овіяні рядки фінальної частини «Садка вишневого коло хати». Повтор музичних фраз ніби ще більше уповільнює темп твору, зображаючи поступовий перехід всього живого до сну й відпочинку: «Затихло все»… Аж раптом шаленим темпом вриваються у цю нічну тишу й відстороненість фортепіанні акорди! Це ті самі дівчата, яким не спиться весняної ночі! Дівчата у компанії соловейка!

Виконання музичної партитури «Садка вишневого коло хати» Богдана Вахнянина вимагає і від диригента, і від учасників хорового колективу майстерності й певного професійного рівня. Певна складність також полягає і у фортепіанному супроводі, що унеможливлює, скажімо, виконання цього твору на природі. Проте результат того вартий! Адже ця хорова мініатюра звучить неперевершеним гімном неповторності українського буття завдяки поєднанню поетичного і музичного геніїв!

Київ 6 березня 2014 року



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Музичний твір, Про прекрасне, Про молодість, Про щастя, Про весну, Про Україну, Про Батьківщину, Про село

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Мініатюра "Вона роздягається повільно" | Тетяна Белімова 18+». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Рецензія на "Думка" Тарас Шевченко | Тетяна Белімова». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Тетяна Ільніцька.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.03.2014 09:41  © ... Закріплений коментар
 18.03.2014 10:47  © ... => Марина Моренго 

Дякую!)) 

 17.03.2014 18:56  Марина Моренго => © 

Перша частина, знову ж таки, стандарт. та без нього  не перейти до музичного аналізу. музаналіз знову цікавий і глибокий. 

 07.03.2014 19:56  Лана => © 

Так тонко описати спів може тільки та людина, котра оспівала! Чудове виконання! 

 07.03.2014 19:55  Лана => © 

Поринула у цей прекрасний світ акордів... Дуже цікаво оповіла. Я би сказала, оспівала!... Чарівно! 

 07.03.2014 19:45  © ... => Максимів Галина 

Дякую, пані Галино! Приємна ваша оцінка! 

 07.03.2014 19:44  © ... => Ігор Рубцов 

Розумію! Сама надаю перевагу нашій хоровій музиці)) 

 07.03.2014 17:51  Максимів Галина => © 

Дякую щиро! Дізналась багато цікавого!)))) 

 07.03.2014 11:48  Ігор Рубцов => © 

Для себе відзначив одну особливість української хорової музики: вона сприймається на слух солідно, фундаментально і повноцінно, а партитура, в основному, написана зручно для виконавців. Її легко розібрати і партії співаються прямо з листа. От ми нашим колективом взяли для завтрашнього вечірнього концерту три українські пісні, зробивши їх за одну репетицію. Буває навпаки, коли розгрібаємо партитури іноземних композиторів. Купа складних акордів, а на виході не ті емоції, яких очікуєш. 

 07.03.2014 09:40  © ... => Деркач Олександр 

так і є! хлібороби ми! гречкосії))

 07.03.2014 09:18  Деркач Олександр => © 

Українська мрія - мирна праця, добробут і власність, злагода і сімейний затишок... 

Публікації автора Тетяна Ільніцька

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 1 | Знайдено: 4
Автор: Тетяна Ільніцька
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: ЛЕКЦІЇ ЮА;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;