Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
09.03.2014 15:02Музичний твір
Про майбутнє  Про життя і смерть  Про Бога  Про Україну  Про Батьківщину  Про перемогу  
ЗАПОВІТ
Рейтинг: 5 | 7 гол.
Без обмежень
© Тетяна Ільніцька

ЗАПОВІТ

Тетяна Ільніцька
Опубліковано 09.03.2014 / 22339

У кожного народу є його духовний спадок – заповіт, у якому програмуються найбільш важливі й ключові для нього речі. Зазвичай це музичний твір, який можна виконувати усім разом, уже одним тим консолідуючись, відчуваючи єдність великого народного організму. Таким твором для України є «Заповіт» Тараса Шевченка, що виник задовго до українського гімну «Ще не вмерла України ні слава, ні воля» і тривалий час виконував ту саму роль об’єднавчого у горі і радощах, знаного усіма тексту. Музику до Шевченкового заповіту склав визначний український композитор Микола Лисенко.

Тарас Шевченко написав «Заповіт» 25 грудня 1845 року у Переяславі (тепер місто Переяслав-Хмельницький Київської області), гостюючи у свого давнього приятеля місцевого лікаря Андрія Козачківського (зараз у цьому невеличкому будиночку, який дивом зберігся, міститься Музей Заповіту). У цей час поет тяжко хворів. Думки про смерть, самотність і невизначеність подальшої долі… З-під пера поета постають зболені рядки:

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого

На Вкраїні милій, щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий»

Пізніше так і станеться – земляки вшанують волю свого великого поета! По смерті його тіло відвезуть до України і поховають із урочистостями на Чернечій горі у Каневі. Але не лише про це просить у своєму «Заповіті» Тарас Шевченко! Передусім заповідає він українцям боротися за волю! Це єдине його бажання і тільки це уможливить його подальше позаземне існування (бо до цього він «не знає Бога», тобто не воскресне поет, якщо не вирветься з важких рабських пут Україна). Закінчується «Заповіт» оптимістично: поет змальовує візію нової вільної Батьківщини – «сім’ю велику», «сім’ю вольну, нову»! Єдине прохання залишається ще у поета до земляків, аби вони не забули його «пом’янути незлим тихим словом»… Тарас Шевченко, певно, не уявляв собі, наскільки все сказане ним стане пророчим для наступних поколінь українців!

Музика до «Заповіту» постала за сім років по смерті Тараса Шевченка – у 1868 році. Микола Лисенко створив партитуру для хорового співу на слова «Заповіту», виконуючи прохання Львівської громади, яка хотіла, аби цей твір прозвучав саме у музичному втіленні на концерті, присвяченому вшануванню пам’яті великого Кобзаря. Хорове виконання «Заповіту» починається із висхідних акордів, які сходяться в одній крапці, ніби зустрічаються, подолавши важкий і крутий підйом на гору. Домінує баритонова партія, яка надає твору могутнього, навіть органного звучання. Темп виконання є неспішним, урочистим. Тяжкі слова поета про необхідність боротьби линуть до слухача, утверджуючи його у правильності обраного шляху.

Композитор поділив твір на чотири частини, імітуючи куплети. Кожна із них має одну й ту саму музичну партитуру, але від цього «Заповіт» не виглядає одноманітним. Мінорна тональність цього твору є цілком зрозумілою і виправданою: адже заповіт зазвичай залишається нащадкам після смерті їх батька як дороговказ, як можливість правильно розпорядитися спадщиною, але, звісно ж, напряму пов’язаний із сумною подією життєвої втрати, тому й жодного мажору тут не передбачається.

«Заповіт» нерозривно пов’язаний із усіма Шевченковими датами. І сьогодні, у день 200-річного ювілею нашого поета, прослухаємо ще раз цей твір. Прослухаємо і замислимося. Це важливо! Сьогодні як ніколи!

Київ 9 березня 2014 року
01.04.2014 Поезії / Жартівливий вірш
Жартівливий вірш "Хто винний???" | Тетяна Белімова
Попередня публікація: 08.03.2014 Проза / Мініатюра
Мініатюра "Вона роздягається повільно" | Тетяна Белімова
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.07.2018 © Дарія Китайгородська / Книга
Птахи (Дафна дю Мор’є)
06.06.2018 © Дарія Китайгородська / Кінофільм
The Post (Секретне досьє)
31.05.2018 © Суворий / Книга
Десниця великого майстра (Костянтин Гамсахурдія)
25.05.2018 © Дарія Китайгородська / Кінофільм
Темні часи
23.05.2018 © Суворий / Книга
По кому подзвін (Ернест Гемінґвей)
ЛЕКЦІЇ ЮА
07.03.2014
Садок вишневий коло хати
09.03.2014
ЗАПОВІТ
08.08.2014
Розстріляне Відродження – один із вимірів української національної трагедії
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 7
Переглядів: 662  Коментарів: 7
Тематика: Рецензії, музичний твір, Микола Лисенко, Тарас Шевченко, Заповіт, поет, боротися за волю, 200-річного ювілею
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.03.2014 03:04  © ... для Якобчук Павло 

Дякую! Мені дуже приємно! 

 09.03.2014 18:23  Якобчук Павло для © ... 

Дуже гарно, виклали матеріал.
По нашому, без нашарувань епохи.
Для кожного свідомого українця.

Не даремно старалася. 

 09.03.2014 15:30  © ... для Лана 

Дякую, Світланко! Так і є! Будемо сьогодні виконувати! Не раз! :) 

 09.03.2014 14:24  © ... для Деркач Олександр 

Дякую! добре, що сьогодні ви вже думаєте так))) 

 09.03.2014 11:43  Лана для © ... 

Тань, дякую за можливість прослухати... Приділімо хвилину уваги людині, яка заслужила цього посмертно, як ніхто... 

 09.03.2014 10:26  Деркач Олександр для © ... 

Чудова робота...Шевченко завжди актуальний(жаль в школі так не думав)) 

 09.03.2014 09:43  © ... 

Борис Гмиря "Заповіт" (Тарас Шевченко, Микола Лисенко)

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
16.07.2018 © Суворий
Німецька загроза продовжує нависати над Чехословаччиною (липень 1938)
15.07.2018 © Суворий
Ватикан: папа Римський таврує расизм (липень 1938)
14.07.2018 © Суворий
Історичний переліт Говарда Гюза довкола світу (липень 1938)
13.07.2018 © Суворий
Польський похід на українські дитячі садки (липень 1938)
12.07.2018 © Суворий
Ревіндикація православних церков римо-католицькою церквою в Польщі (липень 1938)
ВИБІР ЧИТАЧІВ
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
12.04.2011 © Закохана
10.04.2010 © ІНЕТТ
17.09.2014 © Софія
12.07.2018 © Каранда Галина
25.04.2018 © Саня Малаш
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди