За цілий вік не перебрати слів,
За все життя не відновити сил,
За вічність не позбавитись гріхів,
Ніколи більш не відростити крил...
Тобі я не казатиму "прощай"
Й пробачить не проситиму. Іди.
Хай серце розбиватиметься в жаль,
В твоїй душі я не лишу сліди!
За кроком крок - подалі від зірок.
Подалі від світанку і вагань.
Букет перетворився на вінок.
А як мені позбавитись бажань?!
І як мені забуть твоє тепло?
І поцілунків, і обіймів жар?
Не розрізняю більш добро і зло.
Кохання - то прокляття чи то дар?
Я не плекаю дивні почуття.
Я не чекаю на казковий сон.
Здається лиш, що ти - моє життя,
Бездумно й зле поставлене на кон...
Київ, 16.07.2010 року