Ірина Червінська-Мандич
Гаряча вода, дуже гаряча –
Дмухай – не дмухай –
Все одно прийдуть вістрям кінечні
Майже Айвенги кольору хакі,
Серце у дами анексують,
Приватизують, націоналізують,
Гайку – замість обручки,
Святошне лахміття –
Головне, щоб не червоне…
А далі – гори воно синім
Над жовтими трубами…
І навіщо нам вила,
Якщо наш отець – не Посейдон?
19.03.2014
22.03.2014 17:03 Тетяна Чорновіл => © |
 Філософські думки. Сподобалось. |
22.03.2014 12:44 Деркач Олександр |
 Супер оригінально |
20.03.2014 20:34 Тетяна Белімова => © |
 Іро! Упиваюся твоїми віршами! Така підкреслена "кавалерська" грубість, навіть скотскість у поводженні... Дуже тілесно і тілисто з огляду на сьогодення. |