24.03.2014 01:01
Без обмежень
147 views
Rating 5 | 13 users
 © Олександр Новіков

Різав

Вона щоразу його пізнавала,

сильну руку та юне обличчя,

і добровільно давала,

різать себе на збіжжя.

І вперше вона раділа,

і майже не чула болю

бо знала, що зранене тіло

життям проросте поволі.

А він сім"я їй клав у рани

і рясно зливав водою,

і сонячний промінь, весняний

згодом її погоїв.

А вдруге вона боялась,

та й в нього тремтіли жили

та волю в кулак зібравши,

одне одного вони боронили.

І вона розліталась шматками,

а він сіяв вогонь невпино,

і димілось під його ногами,

стріляних зерен латунне лушпиння.

А втретє вона кричала,

кляла за цю прямокутність,

його ж рука краї підчищала,

а очі з"їдала відсутність.

І між ними зв`язок тоді зник,

а виростала лише напруга,

коли він ховав у ній

на війні полеглого друга.



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про землю, Про життя і смерть, Про війну

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «По снегу (Богиня) / Переспів | Олександр Новіков». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Білий вірш "Тоді коли" | Олександр Новіков 18+». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександр Новіков.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.05.2014 15:35  Володимир Пірнач => © 

Шикарно.
Бачу, і тут мій коментар не потрапив до автора.. 

 26.03.2014 02:30  очень не тайная покл... => © 

Саш, ти не надумай собі до фанатизму радості з тих оцінок, хоч ти й не такий, але все ж - половина "чудово" мої) ехехе
Гарно, чуттєво, як тільки можна взяти і видерти із своєї ущільненої душі. дякую тобі за частинку мені і всім хорошим людям)
хай живе оцинкована сталь...  

 26.03.2014 01:26  Тетяна Чорновіл => © 

Сильно! 

 24.03.2014 22:55  Недрукована => © 

Мощно, Саш!
Дуже зайшов текст.
Ти мені тут трохи Пірнача нагадав (сподіваюсь ти не посердишся за таке порівняння:))
Сильні рядки безумовно.
Люблю такі тексти. 

 24.03.2014 11:40  Лана => © 

І я вражена! Пронизливий текст. Чудово! 

 24.03.2014 08:54  Тетяна Ільніцька => © 

Саш... Вражаючі образи, як завжди у тебе! Молодець! 

 23.03.2014 23:13  Деркач Олександр => © 

Класно 

 23.03.2014 22:03  Ірина Затинейко-Миха... 

кінцівка дух перехоплює!!! 

 23.03.2014 22:02  Ірина Затинейко-Миха... 

моторошно...неймовірні відчуття від поезії - чогось подібного за силою і енергетикою не пригадую, коли мене так вражало... ще повернуся до перечитувань! 

Публікації автора Олександр Новіков

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 3 | Знайдено: 14
Автор: Олександр Новіков
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: UKR1.415beta;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;