26.03.2014 00:00
Без обмежень
133 views
Rating 5 | 1 users
 © Незабудка

Вбиваєш

Ось знов мене ти убиваєш.

Знов в моє серце ніж встромляєш.

Із серця кров з жалю й розпуки

струмком тече на твої руки.

Та ти цього не помічаєш.

Ти б`єш і б`єш. Ти убиваєш

мою любов, що так палала,

вогнем горіла й не згасала.

Як вітерець легкий та чистий,

брехню зносила всю барвисту.

І нелюбов твою терпіла.

Ночами сльози свої лила.

Ще мить... Ще мить, іще краплина,

й любов моя кудись полине.

Вона не терпить зрад й обману.

Вона не любить сліз омани.

Та більше цього вже не буде!

Вона піде й тебе забуде.

А я залишуся з тобою

вже без любові, та з журбою.

Ні серця мого біль пропащий,

ні сліз ти більше не побачиш!

Не відшукаєш в моїм слові

сліди колишньої любові!

2006 



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Стихотворение "Пьяная правда" | Незабудка 18». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш "Звела нас доля разом знову..." | Незабудка». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Незабудка.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 28.03.2014 17:30  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую, Таню, за коментар!.. Був такий період в житті... 

 26.03.2014 15:29  Тетяна Ільніцька => © 

Сумно... Коли вмирає любов - зірка падає, гине янгол, обривається щось цінне, невисловлене! 

Публікації автора Незабудка

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо