Я викликаю тебе на дуель,
На дуель почуттів незламних.
Проведи тонку паралель
Між серцями гаряче коханих
В пустоті серед білих стін,
Коли тиша буде кричати -
Так вміло втішатиме він,
А вона буде просто мовчати.
Він здолає пориви вітру
Серед вічності із руїн,
Я йому подарую світло,
Любий, сьогодні +7.
Він шукатиме «за» чи «проти»
У доволі звичайних словах.
Вона буде сидіти навпроти
І шукатиме правду в очах.
На полицях в моїй кімнаті
Переплети класичних книг
Вишуканим ароматом
Вплітаються в пекло інтриг.
Вона тут знаходить розгадки,
Тут співає нестримно душа.
Він лише залишає закладки
Й як завжди кудись поспіша.
Серед вулиць сірих туманних,
У царстві старих таємниць
Вона, нібито безталанна,
У владі безмежних дрібниць.
Під звуки весняної зливи,
Що на Баха сьогодні так схожі,
Він фільмує відомі мотиви,
Не помічаючи перехожих.
Під оптичним прицілом кохання.
«Не легально» втрачаю свідомість
Й у мене шалене прохання:
Не залишай почуття невагомості.
Відкриваємо вікна впевнено -
Хай в серця крокує весна!
Він посміхнеться збентежено.
Вона знову блукатиме в снах…
