Я марю тобою
Я марю тобою, про тебе питаючи
У долі слабкої, себе проклинаючи.
Я втратила глузд, від тих мар божеволію -
З моїх перехресть ти проклав собі колію...
Я тихо дивуюсь твоїй неприсутності,
І цим моїм крилам, і серця розкутості.
Я бачу наскрізь мого духу приреченість
І вражена тим, що корюсь іще дечомусь.
Ну хто ж ти такий, що отак, без просвітлення,
В мені розбудив заполохане квітнення?
Я знаю - ти дух, що у тілі - любов.
Здаюся без бою - бери мою кров!
Севастополь, 5 липня 2010 року