Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
05.04.2014 01:01Вірш
Про життя і смерть  Про Батьківщину  
Вороняччя одуріло
Рейтинг: 5 | 1 гол.
З дозволу батьків
© Антоніна Грицаюк

Вороняччя одуріло

Антоніна Грицаюк
Опубліковано 05.04.2014 / 22709

Повесніло, потепліло,

Вороняччя одуріло,

На Вкраїну налетіло.


Довбе в груди та у спину,

Вгамувати, як пташину,

Їм немає зовсім впину.


Каркають все кар-та-кар,

Підсипають в вогонь жар,

Щоб сильніший був удар.


Продались за копійчини,

Колом позгинали спини,

Сором нашої країни.


Не сльоза, а кров в очах,

Немов все те в страшних снах,

Тут вони «не при ділах».


Повсідалися на Сході,

І при будь-якій погоді,

Каркають все при нагоді.


Каркають, а що не знають,

Ширше дзьоба розкривають,

Та все крилами махають.


Хочуть м’яса, хай їм грець,

Прийде ще й для них кінець,

З ними згине їх творець.


Розлітайся вороняччя,

З відчаю народ все плаче,

Воно з радості лиш скаче.


Душа чорна, як смола,

Скільки може бути зла?

Всім тим править сатана.


Слина в нього аж летить,

День і ніч він вже не спить,

Його тішить кожна мить.


Народ прозрів уже давно,

Нищить кляте те кубло,

Де зібралось чорне зло.

м. Славута
05.04.2014 Поезії / Вірш
Вірш "Літала пташкою щоднини" | Антоніна Грицаюк
Попередня публікація: 04.04.2014 Поезії / Вірш
Вірш "Сини соколята" | Антоніна Грицаюк
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
18.05.2018 © Світлана Нестерівська / Вірш
Крехівський монастир
17.05.2018 © Світлана Нестерівська / Вірш
Святому Миколаю
17.05.2018 © Світлана Нестерівська / Вірш
Ангеле
25.04.2018 © Олег Корнійчук / Вірш
Намалюй...
23.03.2018 © Ірин Ка / Вірш
Газель-деризель
Про долю
21.03.2012
Не так буде
04.04.2014
Неслухняний Вітя
05.04.2014
Вороняччя одуріло
05.04.2014
Юний козак
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1
Переглядів: 64  Коментарів: 2
Тематика: Поезії, вірш, ворона, каркають, сльоза, згине, народ, кубло, чорне зло
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.04.2014 18:17  © ... для Тетяна Чорновіл 

Щиро дякую за підтримку! 

 05.04.2014 11:11  Тетяна Чорновіл для © ... 

Чудово й символічно! Форма додає якоїсь тривожної мелодійності віршу. Нехай згине зло! Приємно відчути однодумця! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк +20
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +31
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +27
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +21
ВИБІР ЧИТАЧІВ
12.05.2012 © Тетяна Чорновіл
20.08.2011 © Микола Чат
27.05.2009 © Микола Щасливий
11.05.2014 © Оля Стасюк
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
28.09.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди