Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
07.04.2014 00:00Оповідання
 
00000
Без обмежень
© Юлія Мельник

Провчили Гриця

Юлія Мельник
Опубліковано 07.04.2014 / 22745

Для такого лежебоки, як Гриць Зоська була «золотий куш». От і став він свататися до неї та в коханні зізнаватися. Проте Зоська може й була незавидною дівкою, але хитрістю - уся в батька. Таке не раз придумає, таке викрутить, що й хоч і правий, то вийдеш дурнем.

Зоська добре знала Грицька, як облупленого. Бачила, як і до інших дівок підкаблучується, та й вирішила одного дня зговоритися з дівчатами, щоб провчити  Грицька за те, що усім їм голову морочить.

Йшов одного  вечора Гриць до сусіднього села на чергову гулянку, та через поле, навпростець. А дівчата вистежили його і засіли у кущах чатувати, доки той тією ж дорогою назад повертатиметься. Зоська не витримала, аж зубами заскреготала:

- От паршивий пес. Ви лишень подивіться, у сусіднє село уже шастає. Оце б побачити, скільком він ось так наобіцявся!

- Тихіше, Зосько! – штовхнула її  в бік Маруся. –  А то почує, увесь план завалимо. І так пів ночі у цих кущах сидіти доведеться. Чуєш як уже в  животі бурчить. Ага, їсти охота! – сумно протягнула Маруся.

- Не вмреш! Он скільки сала наросло! – хіхікнула Клава. Хоча сама була сухорлява, мов билина у полі. Сама шкура й кості.

- На себе подивись, мокра курка! – розізлилася Маруся. Так слово за слово і зчинилася люта сварка.

Тим часом Гриць уже повертався додому. То співає, то насвистує собі щось під ніс, коли чує - якісь дивні звуки долинаються із кущів.  Моторошно стало хлопцю, адже на дворі о пів на третю ночі. Хто зна, що за нечисте блукає цими полями. Перехрестився Гриць, йде дорогою та й молиться.

А дівчата не те що не запримітили  Грицька, а й узагалі забули про нього. Хіба у той момент було до того? Звісно добре, коли будь-яка сварка закінчується перемир’ям. А тут, у кущах, не все так просто виявилося. Маруся шурхонула Клаву у груди, а та, не втримавши рівноваги, покотилася у рівчак. Маруся зареготала на повний голос, побачивши, як Клава, виваляна у багнюці, намагається вилізти звідтіль. Зоська, щоби відомстити за Клаву, накинулася на Марусю зі спини і ухватила її за чуба. Ой, лишенько, що там робилося, один Бог бачив.

Писки, крики, регіт. Усе так перемішалося, що у  Гриця аж колінця затряслися. Вирішив парубок дати дьору, поки не пізно. Та не тут то було. Зненацька із кущів викотилися три чорні фігури (у темноті важко було розгледіти, що то таке), та й прямісінько перед  носом у Гриця. У той момент ніхто з дівчат не очікував такого повороту подій. Адже план був зовсім інший. Проте, це уже було у минулому. Ось, що було далі…

Дівчата зрозумівши, що Гриць по-справжньому наляканий, стали підігравати.

- Він мій! – заревла Маруся низьким басом, адже від природи мала чоловічий голос.

- Ні, не віддам! Він мій! – прошамкала Клава, наближаючись до нього з витягнутими уперед руками.

- А хто це тут у нас такий солоденький? Саме те що треба для мене! Наречений є, можна й весілля гуляти! Ха-ха-ха! – величаво зареготала Зоська.

Ой, не на жарт злякався Гриць. Як заверещить, мов дівчисько, як дасть на п’яти, лише пилюка за ним закурила.

Наступного дня  не йде Гриць на вечорниці. Сидить вдома, ні ногою за поріг.

Через тиждень розійшлися чутки, буцімто Гриць однієї ночі у полі, коли повертався додому, бачив відьом, які сваталися до нього.

На тому місці навіть хреста встановили і освятили, щоб нечисте не лякало сільських мешканців.

З тих пір Гриць більше не дурив дівчатам голови. Частіше до храму став ходив, на богослужіння. Навіть вирішив вступити у семінарію, щоб на священика вивчитися. Адже так тоді перелякався бідолашний, що й уся охота до женіння й пропала.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
10.04.2014 Проза / Оповідання
Замучила совість
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
Оповідання
07.04.2014
Тещина хитрість
07.04.2014
Провчили Гриця
02.04.2014 © Ольга Моцебекер
Люблю и по-звериному ревную
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 118  Коментарів:
Тематика: Проза, оповідання, Гриць, зізнаватися, підкаблучується, сусіднє село, дивні звуки, дівчата, наляканий,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +34
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
09.12.2010 © Тундра
03.12.2011 © Т.Белімова
23.02.2013 © Тетяна Белімова
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
26.11.2011 © Микола Щасливий
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди