Берізко, я люблю твої сережки
Колоспів
Берізко, я люблю твої сережки,
Вітрами заголублені на вітті,
Як ніч вбирає в зоряні мережки
Небесні шати, хмарами повиті.
Повиті думи в спалахи світанку
Вплету в твої, берізко, коси сонні,
Осмислю день весняний до останку
Чуттям сережок вітряних у кроні.
У кроні вечорові спраглі тіні
Мить сну навіють трепетом між вії,
Бо в юних ще листочків шелестінні –
Не страхи пізніх сумнівів, а мрії.
А мрії, часом збуджені, щасливі,
Ще так далеко, але й зовсім близько.
Не сумнівайся у весняній зливі,
Сережками заквітчана берізко.
