25.04.2014 17:26
18+
455
    
  9 | 9  
 © Ганна Коназюк

Неоголошена війна

Неоголошена війна

з рубрики / циклу «Новітня історія»

Я не вірю в силу меморандумів,

Допомогу з зовні... Де вона?

Бачу результати хитрих задумів -

Йде неоголошена війна!


Хтось кричить про "руське притіснєніє",

Прищемили ще комусь "язик"...

А натомісь мати в горі сивіє

І змінився хрипом стогін, крик.


Її сина шістнадцятирічного

Катували й вбили у Криму,

Бо для свого спілкування звичного

Рідну мову він обрав одну.


А тим часом у шахтарській Горлівці

Хоронили мужнього борця.

До труни священний прапор горнеться,

Кров темніє в березі Дінця.


Ми не вірим в силу меморандумів! -

Закричать надгробні імена...

Прокидайтесь від ілюзій, роздумів.

Йде неоголошнена війна.



Київ, 25.04.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.11.2015 19:57  Крижановська Світлана => © 

Сильні слова! Шкода, що з страшної реальності.

 27.04.2014 18:38  Тетяна Чорновіл => © 

Крик душі! Болючі рядки!

 26.04.2014 00:32  Панін Олександр Мико... => © 

Дуже сильний, поетичний твір.

 25.04.2014 21:43  Оля Стасюк => © 

гарний вірш, змістовний))

 25.04.2014 20:48  Антоніна Грицаюк => © 

Дуже сильні слова! Серце навпіл крається! Жахлива реальність, яка ніяк не дає спокою людям...

 25.04.2014 19:52  Тетяна Белімова => © 

Ти права, Аню! Це війна. Неоголошена, але реальна. А на війні - як на війні. Правильно вчора сказав російський політик:
"Путін буде просувати свої війська в Україну доти, поки в РФ не надійде перша труна..." Тоді, можливо, його "зупинять" свої ж громадяни.

 25.04.2014 18:43  Люлька Ніна => © 

Скільки горя! Словами не описати! Але писати треба, бо навіть капля води камінь точить, а такий вдалий вірш западає в душу.

 25.04.2014 16:47  Світлана Рачинська => © 

Сильно. Щемно. До сліз...
Очевидна річ, в яку моторошно повірити. Пречудово, Аню!

 25.04.2014 16:39  Олена Вишневська => © 

Анютко, я вже такі вірші читаю з болем в серці...і твій не виняток...