28.04.2014 21:19
лише 18+
379
    
  6 | 6  
 © Оля Стасюк

Поцілую тебе востаннє

Поцілую тебе востаннє

з рубрики / циклу «Послання до коханого»

Нецілованими вустами

Поцілую тебе востаннє.

А на серці – вогниста рана:

Відлітаєш в життя, коханий!

Нецілованими вустами

Поцілую тебе востаннє.

Хай і вперше – яка різниця?

Ми тепер – як дві вільні птиці.

Цілуватиму – то не сердься,

Залишаю тобі півсерця

І шматинку душі своєї.

Що захочеш, то й зробиш з нею.

Тихий вечір – як теплий трунок…

Дай ще хвильку на поцілунок!

Більш не гляну, коли захочеш,

Розчинюся в безодні ночі…

Не назавжди іду – допоки

Віднайдеш в своїм серці спокій.

Я не зможу так, та й не треба,

Бо ж півсерця лишилось в тебе…

Нецілованими вустами

Поцілую тебе востаннє.

Та й уперше.

Яка ж різниця?..

Ми тепер – дві далекі птиці…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.04.2015 17:15  Люлька Ніна => © 

Талановито, дуже гарно. Сподобалось.

 30.04.2014 09:40  Тетяна Чорновіл => © 

Олько!!!! Перестань скімлити!
Яке "востаннє"????
Яка вогниста рана?????
Весна надворі! А ти ще й школу не закінчила!
Налітаєшся ще!
Але вірш мені сподобався! )))
Все буде добре! Не переживай!

 29.04.2014 10:53  Тетяна Белімова => © 

Чаруюче прощання! Особливо сподобалося "нецілованими вустами")) Хай поцілунок буде першим, але не останнім!

 29.04.2014 00:09  Тадм => © 

гарно, Олю. трепетні рядочки

 28.04.2014 23:37  Світлана Рачинська => © 

Як же ж красиво цілують неціловані вуста) Так світло, і так ніжно.... Вірш багатий чистотою і щирістю помислів! Чудово, Олю! Якщо й цілувати, то так)