Зізнання (Тобі)
з рубрики / циклу «Лірика почуттів»
Іноді ображаємо. Найдорожчих, найпотрібніших. Сваримося. Тоді стає соромно.... Ось про це...
Знаєш, я просто втрачала
Сталу частку себе
Знала ж, напевне знала,
Що не права, проте…
Сил не було зізнатися,
Страх полонив святе
Звіром була пораненим,
Що ж бо додати ще…
Ні, не хотіла дряпати
Душу твою, повір -
Лиш бракувало мудрості
Потрібних дібрати слів…
Скільки страшних миттєвостей
Тиша оця принесла
Згуба - розлука з радістю,
Серце пошкрябане все…
Знову наважусь розкаятись:
Все, що було тоді зле
Прошу мені пробачити,
Не вистачає тебе…
