Я уже давно не відчуваю твоїх теплих поглядів, що тоді ніжно ковзали по моєму волоссю.

Не бачу вогню кохання у твоїх, як і раніше зелених очах.

Не відчуваю поцілунків сонячних зайчиків, яких ти завжди змушував танцювати на моїх губах.

Не пригортаюся до твоїх сильних плечей, не відчуваю твоїх міцних обіймів і не прислухаюся до биття твого живого серця, у якому тепер немає місця для мене…

Я уже давно перестала плакати, змінила погляди на життя і перестала вірити в казки та чудеса.

Ти змінив мене… Тепер я зовсім інша. Я назавжди пішла з твого життя, наостанок сказала : « Прощавай». Але, мабуть , я дуже поспішала… Тому що забула у тебе забрати найважливіше -своє самотнє серце.