14.08.2010 01:32
709 views
Rating 5 | 3 users
 © Моля

Давно...

Я уже давно не відчуваю твоїх теплих поглядів, що тоді ніжно ковзали по моєму волоссю. 

Не бачу вогню кохання у твоїх, як і раніше зелених очах. 

Не відчуваю поцілунків сонячних зайчиків, яких ти завжди змушував танцювати на моїх губах. 

Не пригортаюся до твоїх сильних плечей, не відчуваю твоїх міцних обіймів і не прислухаюся до биття твого живого серця, у якому тепер немає місця для мене… 

Я уже давно перестала плакати, змінила погляди на життя і перестала вірити в казки та чудеса. 

Ти змінив мене… Тепер я зовсім інша. Я назавжди пішла з твого життя, наостанок сказала : « Прощавай». Але, мабуть , я дуже поспішала… Тому що забула у тебе забрати найважливіше -своє самотнє серце. 

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Нарис, Про кохання

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Зірка серця». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Ти убив мене...». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Моля.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Моля

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо