Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
02.05.2014 00:38Мініатюра
 
Паросток
Рейтинг: 5 | 6 гол.
З дозволу батьків
© Оля Стасюк

Паросток

Оля Стасюк
Опубліковано 02.05.2014 / 23171

Місто серед пустелі було сірим, похмурим і моторошним. Жодного живого дерева, жодної живої стеблинки. Суцільні звалища і сміття, по якому лазили люди із байдужими очима. Поряд гралися діти у брудному, обірваному одязі. Над ними нависали чорні хмари і вже понад століття закривали сонце.

Люди майже не говорили між собою, нічим не цікавилися і не намагалися навіть зв’язатися з іншими містами. Їхнє життя починалося і закінчувалося на гігантському звалищі.

Але одного разу серед уламків старих телевізорів і порваних шин пробився один зелений паросток.

Спочатку люди боялися його. Просто стояли навколо, боязко поглядаючи на це диво і важко вдихаючи звичайний сморід звалища.

До вечора біля паростка зібралося ціле місто. Люди приходили звідусіль, щоб подивитися на два крихітних листочка, які невідомо як з’явилися у цьому напівмороці.

І тут хтось вперше кинув камінь. Не сталося ані вибуху, ані якогось катаклізму – просто один листочок прихилився нижче до землі. І все.

Тоді люди, як по команді, кинулися на паросток. Усім містом. Топтали його, плювали і закидували сміттям. Дикий шал охопив їх і витягував нелюдське бурмотіння, що поволі наростало в гул, із захриплих грудей.

Коли це все закінчилося, ніякого паростка вже не було. Люди розійшлися по своїм домівкам, що були насправді просто норами у смітті. Всі одразу ж забули про той випадок.

Але наступного ранку зійшли мільярди таких паростків. Вони пробивалися всюди крізь бруд і мотлох, сяяли молодою зеленню і тяглися до неба.

І тоді вперше за багато років з-за хмар вийшло сонце.

02.05.2014 Поезії / Вірш
Сни / Вірш | Оля Стасюк
Попередня публікація: 30.04.2014 Поезії / Вірш
Моя душа / Вірш | Оля Стасюк
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
24.05.2018 © Панченко Вадим / Роман
Бог Індерону
24.05.2018 © Панченко Вадим / Роман
Бог Індерону
24.05.2018 © Панченко Вадим / Роман
Бог Індерону
24.05.2018 © Панченко Вадим / Роман
Бог Індерону
24.05.2018 © Панченко Вадим / Роман
Бог Індерону
Мініатюри
21.10.2011
Постріл
05.08.2013
Щастя
02.05.2014
Паросток
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 6
Переглядів: 379  Коментарів: 13
Тематика: Проза, мініатюра, місто, камінь, листочок, топтали, бруд і мотлох, вийшло сонце
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 02.05.2014 20:42  © ... для ГАННА КОНАЗЮК 
 02.05.2014 20:40  © ... для Ем Скитаній 

не знаю щодо Донбасу, це майбутнє усієї України, якщо щось не зміниться. І хтозна скільки років доведеться чекати того паростку. спасибі) 

 02.05.2014 20:40  © ... для Лана 

спасибі, Світланочко) 

 02.05.2014 20:40  © ... для Деркач Олександр 

дякую) 

 02.05.2014 20:40  © ... для Тетяна Ільніцька 

я спеціально, Пані Тетяно) може, не надто вдалося))) дякую за підказку! А максималізм і дорослим важко сховати))) таке життя) 

 02.05.2014 20:39  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Дякую, Пане Олександре! 

 02.05.2014 17:17  Ем Скитаній для © ... 

і мені сподобалось...нагадує сучасний, забарикадований Донбас... - та чи зійдуть паростки?.. якщо так, то скоріше б вже... 

 02.05.2014 17:08  Ем Скитаній для © ... 

і мені сподобалось...наче про сучасний забарикадований Донбас... - та чи пробьються паростки прозріння?.. 

 02.05.2014 15:50  ГАННА КОНАЗЮК для © ... 

Олю, мені дуже сподобався текст! Символізм... - чудово! Мене радує, що молодь має таке світобачення!!! Молодчиночка!!! 

 02.05.2014 10:38  Лана для © ... 

І мене зворушив твій твір! Мило так про паросток... 

 02.05.2014 07:30  Деркач Олександр для © ... 

цікаво 

 02.05.2014 01:07  Тетяна Ільніцька для © ... 

Прозора символіка. Твій твір, Олю, видає твій вік! Це по-доброму (максималізм важко приховати!).
Сподобалося. Єдине, зверни увагу на слово "паросток" - надто часто вживаєш. Спробуй ввести декілька синонімічних означень! А так - епічність пробивається в тобі, як зелененький пагінець! будемо підтримувати цей твій прозовий пагін!  

 02.05.2014 00:59  Панін Олександр Мико... для © ... 

Дуже зворушливо. Гарний твір. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
03.05.2018 © роман-мтт
Український кібер-панк +20
27.03.2018 © Ковальчук Богдан Олександрович
Русско-тєрнопольський Київ +31
21.03.2018 © роман-мтт
Книжкова полиця: Світи і лабіринти +27
21.03.2018 © роман-мтт
З Днем поезії +21
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.03.2012 © Тетяна Ільніцька
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
14.09.2012 © Микола Щасливий
29.08.2010 © Віта Демянюк
04.10.2011 © Марина
07.12.2014 © Арсеній Троян
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди