Дідові
Моєму дідові Варецькому Миколі Григоровичу і всім ветеранам Великої Вітчизняної війни присвячується...
Спасибі, діду, за блакитне небо,
За колоски пшениці золоті!
Мені рукою не дістать до тебе
Й не пригадать твої воєнні дні.
Під кулями у спеку і у холод
Свій край беріг від лютої орди.
Зберіг. А вража нечисть знову поряд...
З порадою у сон мені прийди.
Колись давно із Києва почали...
Тепер забрали Крим і рвуть Донбас.
І підло топчуть землю яничари,
Хоч зрадники й у ваш бували час.
А пам`ятаєш, як казав, рідненький -
Аби ніколи не було війни...
Прийшла. Та ми свою Вкраїну-неньку
Не віддамо і вийдем із пітьми.
Спасибі, діду, за блакитне небо,
За колоски пшениці золоті!
Що кров червону проливали степом
І падали на змореній землі.
Київ, 05.05.2014
