Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
20.05.2014 18:09Патріотичний вірш
Про Небесну сотню  Про сучасність  Про зраду  Про життя і смерть  
Жодному не вірю!
80000
З дозволу батьків
© СвітЛана

Жодному не вірю!

або " Розчарована"...

СвітЛана
Опубліковано 20.05.2014 / 23466

Загнаною пташкою, втомилася…

Рамками вінок - колючий дріт.

Свічка з воску від туги топилася, 

І зтлівав, як час, бідака гніт.

Всі слова на цінність - просто мідними, 

Сіллю із джерел і молитов.

Стали дні пустими і безплідними

Із тривожним дзвоном від церков.

Возвелись понад останками героїв

Як довіритись, коли усе брехня?

Прикривалися високою ціною

Тай в жалобі не були і дня.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
20.05.2014 Поезії / Патріотичний вірш
Справа честі
27.05.2014 Поезії / Любовний вірш
Щось
Найновіше
23.02.2017 © Оля Стасюк / Вірш
Плесо
22.02.2017 © Оля Стасюк / Вірш
Лютнева мряка
17.02.2017 © Оля Стасюк / Вірш
Осінній ураган
16.02.2017 © Олена Вишневська / Любовний вірш
Пройти б і не впасти
16.02.2017 © Оля Стасюк / Вірш
Електромережа в лісі
Праматінка руж. Патріотичне.
22.03.2013
Проснись, народе!...
06.05.2014
Ми забулися
20.05.2014
Жодному не вірю!
28.05.2014
З Батьківщиною
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 8 (8+0+0+0+0)
Переглядів: 192  Коментарів: 13
Тематика: Поезії, патріотичний вірш, втомилася, гніт, цінність, пустими, герої, брехня, в жалобі
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.05.2014 10:51  Антоніна Грицаюк для © ... 

Щемно! 

 22.05.2014 21:40  Оля Стасюк для © ... 

сумний віршик.... але гарний) 

 21.05.2014 11:43  Тадм для © ... 

Світланко, так точно передала почуття! Кожний рядочок такий відчутний! 

 21.05.2014 08:25  Тетяна Белімова для © ... 

Як ти права, Світланко! Ліміт довіри скінчився давно! За такі масні пики хитрих, як лиси, політиків може голосувати хіба дуже наївна людина! 

 21.05.2014 00:01  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Дякую Вам, Олександре Миколайовичу! Будемо сподіватися, що ж нам лишається? 

 20.05.2014 23:48  Панін Олександр Мико... для © ... 

Віра - то страшна сила.
Вірити чи не вірити?
Існує безліч відповідей: "Навіщо вірити, якщо можна не вірити", "Нікому не вір, особливо тому хто каже - ну повір же мені","Не вір облесним", "Усі віровчення, теорії, заклики - неправда (в тому числі і ці рядки)...
Що робити? Хтозна. Може, брати почуте до уваги та ретельно перевіряти?
Але це - важко!
А нащо господь дав розум!?
Ви це вже робите, а ми будемо намагатись.
Чудовий вірш, інакше - звідки б стільки відгуків.
 

 20.05.2014 22:39  © ... для Тетяна Чорновіл 

...так) Дякую Вам, пані Тетяно! 

 20.05.2014 22:39  © ... для ГАННА КОНАЗЮК 

Дякую, Ань!!!  

 20.05.2014 18:44  Тетяна Чорновіл для © ... 

Бувають моменти... Добре, що хвилинне! 

 20.05.2014 16:40  ГАННА КОНАЗЮК для © ... 

Зболений вірш! Вдало написано!!! 

 20.05.2014 16:37  ГАННА КОНАЗЮК для © ... 

І мені важко визначитись... що не день - то в мене новий "кандидат", їй Богу... Такого ще ніколи не було....

 20.05.2014 16:02  © ... для Якобчук Павло 

Так. Будь ласка, Павле. Не вірю жодному з месій. Звідкіля вони взялися? За абстрактне поняття "воля" - у нас в країні прийнято вмирати, а де вона і що воно таке взагалі, ніхто не знає. Лишається болючий факт - добровільна смерть, як геройський вчинок. Тим часом нам розповідають з сумними обличчями, що буцімто Росія привласнює незаконно нашу землю. Чому? Таке питання. Чому так звані месії це дозволяють? Значить, шановні українці, Ваші діти померли недарма, але ---- їхня передсмертна воля спочиває в Бозі під коліями ворожих танків, що ніяк не вгомоняться... Можливо це моє, суб"єктивне бачення. Але я , як громадянин України не вірю в справедлливість на цій святій землі. Надто все багряно ост часом. Нудить від цих чесних і порядних. Розумію, і пасивною лишатися сьогодні не можна, та я по сьогоднішній день не визначилась кому довірити долю своєї країни.
А вірш, простий, хвилинний. Просто як окрема думка. Нікому не нав"язую. 

 20.05.2014 14:44  Якобчук Павло для © ... 

Колоритно, але мені складно зрозуміти, до кого в першу чергу направлений вірш.


Жодному не вірю. Все брехня.

Волю в землю схоронили танками

Тай в жалобі не були і дня.


Світлано, поясніть будь-ласка.

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
26.02.2017 © роман-мтт
Гіркі жнива +9
23.02.2017 © роман-мтт
Розумні коні людей не возять +16
29.12.2016 © Каранда Галина
З Днем народження, Портале! +51
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +44
ВИБІР ЧИТАЧІВ
03.05.2011 © Наталі
15.01.2009 © Микола Щасливий
11.05.2014 © Оля Стасюк
21.03.2013 © Тетяна Чорновіл
03.02.2014 © Віктор Насипаний
15.06.2013 © Марина Моренго
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди