20.05.2014 18:05
для всіх
155
    
  7 | 7  
 © Наталка Янушевич

Дощить

На вулиці ллє. Мов ляпас, водиця хлеще.

Замокли давно травневих дерев плащі,

Дроти парасоль погнулись гніздом лелечим,

Басують громи і чобіт чомусь пищить.

Товче в решеті цупкі полотняні хмари,

А плани на день – з потоками заодно.

Сьогодні в калюж, напевно, питати марно,

Чи є острови, чи є у негоди дно.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.05.2014 00:53  © ... => Деркач Олександр 

Спасибі.

 22.05.2014 10:26  Деркач Олександр => © 

Чудово)

 21.05.2014 12:48  © ... => Тадм 

Дяка Вам.

 21.05.2014 11:44  Тадм => © 

Наталю, неймовірно! Вишукана поезія!

 21.05.2014 08:34  Тетяна Белімова => © 

Чудово! Настроєво! Передає стихію міського дощу!

 20.05.2014 19:35  © ... => Тетяна Чорновіл 

Пані Тетяно, у нас справжнє стихійне лихо було!!!

 20.05.2014 19:02  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова погода й вірш! Люблю дощ! ))

 20.05.2014 18:14  © ... => Ганна Коназюк 

По коліна штани були мокрі, і то пройшлась недалечко. Про взуття мовчу.

 20.05.2014 17:47  Ганна Коназюк => © 

Гарно написали! Актуально!!!))

 20.05.2014 16:56  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

:)))))))))))))))))))

 20.05.2014 16:08  Мальва СВІТАНКОВА => © 

"Басують громи і чобіт чомусь пищить... "- це особливо...
І загалом {+}