22.05.2014 10:55
для всіх
209
    
  2 | 2  
 © Бойчук Роман

Потойбіччя написаних втеч

Потойбіччя написаних втеч

Розправити подумки крила

І ними змахнувши здійнятись у сонячну вись;

Зібравши думки у чорнила -

На аркуш пролити й забутись між строфами десь.


Щоразу той аркуш, мов сито,

Мов навстіж відчинене вранці з кімнати вікно...

Так звично вже стало просити

У нього спасіння... Він аркуш, йому все одно.


Відкритий, безмежний той простір

Для пострілів дум і чорнильних моїх кровотеч.

І легко стає так і просто

Дивитись на все з потойбіччя написаних втеч.


Як небо безкрає той аркуш.

Питання - чи вистачить в крилах тих пер за життя?

Тут варто зробити ремарку:

В цім світі баланс є у всьому, було б відчуття.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.05.2014 22:07  Тетяна Белімова => © 

Гарно вийшло! Про чистий аркуш і про крапки! Сподобалося!

 21.05.2014 21:21  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Є у Вас тонке естетичне чуття і міцний духовний стержень. Вірш цікавий. На надриві...
Світлого польоту!