ЗА МИТЬ ДО…
За мить до зими
Я до тебе снігами прийшов:
Сукню весільну приніс, білосніжну фату.
Ніжним підсніжником я у тобі потонув
За мить до весни…
Своє щастя з тобою знайшов.
А тої весни
Ти веснянки співала мені.
Потім, згадай, ми як діти стрічали весну.
Схоже за мить до світанку тоді я заснув
І снилися сни:
В них горіли купальські вогні.
І снилися сни,
Як в житах ми гуляли удвох.
Потім, згадай, на яву в тих житах я і ти…
Мріяли, вірили і досягали мети…
Кохана, прости
За листопад осінніх тривог.
