28.05.2014 00:45
для всіх
253
    
  4 | 4  
 © Лілія Ніколаєнко

Убили сина...

Убили сина. Гірко плаче мати.

За Україну він поклав життя.

Вітри по-вовчи залились виттям.

Убила звістка вибухом гарматним.

   

А чисті небеса мовчать трагічно.

Лиш – «мамо… мамо!» - квилить, як пташа,

Скорботна, та нескорена душа.

І «Сину… сину» - обізветься відчай.

 

Вставай, синочку! Скрізь весна буяє!

Та ні… Не встане. Міцно він заснув.

Зустрів хоробро кривду і війну.

Не плачте, мамо, він тепер у раї…

 

І знову правда кровоточить словом.

І знов на серці – невигойний слід.

Ніхто за мир даремно не поліг,

Їх кров цвіте трояндами любові...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.05.2014 13:54  Якобчук Павло => © 

Вічна пам`ять...
Життя квітує навіть із крові...

 28.05.2014 12:37  Світлана Рачинська => © 

Без сліз неможливо. Світла пам"ять...

 28.05.2014 10:52  Ірина Затинейко-Миха... => © 

Боже, бережи Україну і цих відважних чоловіків, які там...!!! Скільки ще?

 28.05.2014 09:49  Тетяна Белімова => © 

Вічна пам`ять і Царство небесне!