31.05.2014 19:23

для всіх

2310

14 | 14

 © Панін Олександр Миколайович

Казка про дівчинку Сашу та кашу

Дівчинка Саша не любила кашу. Не любила, не дружила, кашу їсти не хотіла.

Якось нудьгують вони на веранді удвох: Саша та каша. Саша - за столом, каша - на столі. …Вранці мати кашу варила, строго доньці говорила: “Спочатку з’їси кашу, а потім можеш гратись, Сашо.”

Сумує дівчинка, зітхає: каша гратись не дозволяє!

Аж раптом підходить до столика Мурчик - котик, м’якенький животик:

- Няв - няв, дівчинка Саша, дай - но мені трішечки каші, будь ласка! А за котиком прибігає песик Барбосик, чорненький носик:

- Рр – гав! Дівчинка Саша, будь ласка, будь ласка - трішечки каші! Я навіть мисочку приніс.

Раптом прямо на столик стрибає горобець на ім’я Молодець - розбишака, задирака і задавака: - Цінь - цвірінь, дівчинка Саша, а ну швиденько дай мені каші!

З радістю Саша всім накладає каші.

Котик мурчить, песик гарчить, горобчик по столу дзьобом стучить. Дружно кашу наминають, все до кріхти підбирають.

- Спасибі, дівчинка Саша, дякуємо за кашу!

- Невже така гарна ця каша? - дивується Саша.

- Каша - смачна, чудова, готові їсти знову і знову!

- Каша - чудова, каша смачна і для здоров’я корисна вона, - додав горобець. - Я весь ранок літав, стрибав, втомився, мало не впав, а каші поїв і знову - козак, ось так!

- Знаємо, який ти козак: з іншими горобцями бився та й отримав на горіхи! - тихенько пробурчав Барбосик, але вголос нічого не промовив, бо не був ябедою.

Ввечері Саша сказала:

- Матусю, дай мені завтра велику миску каші, щоб вистачило котику Мурчику, песику Барбосику, горобчику Молодчику і… щоб мені … теж трішечки залишилось.

Так дівчинка Саша полюбила кашу.