03.06.2014 00:43
для всіх
312
    
  3 | 3  
 © ЛЮЛЬКА НІНА

Другу дитинства

Другу дитинства

Ми всі разом у дитинстві

Мріяли і жили

І натхненно усім серцем

Країну любили.


Пролетіли многа літа, 

Скроні посивіли -

Розуміння зберегти

Ми все ж не зуміли.


Що з тобою милий друже?

Що з тобою сталось, 

Що любові до Вкраїни

В тебе не зосталось?


Росіяни-агресори

Україну топчуть, 

А ти зомбований, обманутий, 

Наче дурний хлопчик.


Народ скаже, як зав’яже

Слова не міняються:

«Де свої кусаються –

Чужі не мішаються!»


Зупинися і подумай, 

І прийди до тями -

Росіяни і чеченці

Сіють смерть над нами.


Несуть війну й страшне горе

В нашу рідну хату, 

А ми хочемо безхмарне

Мирне небо мати.


Люди в церквах моляться

І Бога благають -

Зупинити війну й кров

Господа прохають:


«Господи – творець величний

Благослови чемно

Миру, спокою, надії

українським землям.»


В небі птах синьо-жовтий -

і це наша воля.

Не стріляй і не убий, 

Бо це наша доля!



с. Нижні Станівці, Буковина, Травень 2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.06.2014 20:41  © ... => Тетяна Чорновіл 

Спасибі, Тетяно, за Ваш відгук. Моя подруга, що написала цей вірш - чиста душа, і я думаю, що Бог її також почує, як і інших щирих людей. А наш засліплений пропагандою друг також гарна людина і не прагне спростити собі життя, але маємо наочний приклад, як можна заср-ти мізки людям.

 04.06.2014 11:05  Тетяна Чорновіл => © 

Ця страшна "мирна" війна багатьох розкидала по два боки барикад! Деякі люди засліпили собі очі й свідомість брехливою брутальною пропагандою, бо так їм простіше жити. Чи то існувати... Нехай Господь почує Вашу молитву про Україну!

 03.06.2014 21:46  © ... => Ганна Коназюк 

Дякуємо, Аню, що не обминаєте наших віршів і завжди знаходите в них хороше. Успіхів Вам.

 03.06.2014 16:05  Ганна Коназюк => © 

Влучно написали! Такі непорозуміння зараз між багатьма...