04.06.2014 19:24
Без обмежень
147 views
Rating 5 | 1 users
 © Світлана Нестерівська

Матерям героїв присвячується...

Рідна мати моя, вишиванка на сонця долоні

Заяскрава для нас. І без хрестиків в`яжеться рай.

Я присяду дощем― не зганяй лиш мене з підвіконня.

Ти пробачить - пробач, але вже ні про що не питай.

Вірний вітер зими перетворить мене у людину, 

Ну, а сонце на мить утече і своїм язиком

Злиже білу сльозу, а для тебе загубить дитину.

Рідна мати моя, прочитай мене першим рядком...

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Помирати, бо поруч лише нелюдини... / Вірш | Індіго Лана». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Мамі / Вірш | Індіго Лана». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Світлана Нестерівська.


Мій рейтинг: 2

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.10.2016 00:37  © ... => роман-мтт 

Дякую,що вмієте відчувати та розуміти такі речі... 

 22.10.2016 21:55  роман-мтт => © 

це дуже і гарно написано, і сумно, і спокійно одночасно. суперечливі відчуття спочатку, а потім перечитуєш і все розумієш. 

Публікації автора Світлана Нестерівська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо