Мрії і думки перед ЗНО
з рубрики / циклу «Трикутник пера, аркуша і музи»
Нелегке в нас життя у останнім, прощальнім вже класі –
Одночасно й боїшся, і якось тобі все одно.
А я мрію зустріти хоч раз антилопу аддакса,
Навіть більше, ніж здати те суперважке ЗНО!..
Надворі сліпить листя блискучого, тихого клена,
Починається наш підготовчий екзаменський злет…
Якось дивно, ти знаєш… Мені б…. Ножетілку зелену,
Дивну рибку, що плаває в річці хвостом наперед!
Кажанів подивитись в глибоких Карлсбадських печерах,
Ізабеллу, метелика, в Альпах ледь-ледь віднайти,
Побродити під сонцем між дикими травами прерій,
Та тропічним замріяним лісом – це ж різні світи!
Я колись їх побачу – і молоха, й харзу незвичну,
Мені навіть здається, що ними ще житиму теж.
В мене – тисяча мрій, і вони всі – таки фантастичні,
Таємничі й красиві. Куди вже тій школі, авжеж?..
.gif "{#}")
