10.06.2014 00:37
18+
322
    
  8 | 8  
 © Оля Стасюк

Сказати «вибач»

Сказати «вибач»

з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»

Сказати «вибач» - не найважча мука.

Воно не зіб`є з ніг, не вип`є кров.

Але із ним

Розлука – не розлука, 

І попіл з мрій – воскреслий знов і знов.


Та – що поробиш? Світ весь час несеться.

І ніколи робити, як колись, -

Сказати «вибач», розтоптавши серце

Чи на сміх взявши мирний шепіт сліз.


Від «вибач» часом не буває краще, 

Так само – біль, по краю, по межі.

Але збагнімо: люди ми. Пропащі.

Знімімо камінь з нашої душі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.06.2014 17:21  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Мені вірш теж сподобався! Правдиво

 11.06.2014 11:01  Тетяна Чорновіл => © 

Згодна, Олю! Вибачення треба просити!
Навіть, якщо вважаєш, що не ти винна!!!
Яка різниця, хто винен, врешті-решт!!!
Краще зробити крок назустріч рідній людині.
Якщо вважаєш її рідною...

 11.06.2014 09:47  Тетяна Белімова => © 

Олюнько! Написала ще вчора комент, але він десь ізслизнув(((

На жаль, буває так, що якби сильно хтось не накасячив, ніколи не попросить вибачення. Так буває. Це треба прийняти. Світ буває дуже жорстоким і несправедливим, але твоє світло завжди захистить тебе від лиха! Твоє світло буде завжди з тобою!)))))))))))

 10.06.2014 20:21  Тадм => © 

"вибач" лише на перший погляд не діє, його дія просто іноді повільна, але впевнена. на перспективу. Чудовий твір

 10.06.2014 14:17  Ганна Коназюк => © 

Красиво, Олю! Дуже!..

 10.06.2014 13:52  Сашко Новік => © 

Гарно

 10.06.2014 12:13  Володимир Пірнач => © 

Бракувало мені твоїх текстів.
Класно.

 10.06.2014 11:18  Ірина Затинейко-Михалевич... => © 

дуже проникливо...щиро