30.08.2010 02:19
-
377
    
  2 | 3  
 © Віта Демянюк

Вересень мрійливо усміхається... 

Жовтень мружиться з-під довгих вій. 

а листопад слізьми заливається - 

Місяць руйнування всіх надій... 

Літечко пограється і викине, 

Заморозить серденько зима. 

Тільки осінь, вітром геть засмикана, 

Задощить пелюстками всіма... 

Ми чужими станем і далекими, 

Та розтане лід мого озерця 

В день, коли любов моя лелеками 

Навесні постукає у серце... 

І не буде більш між нами відстаней, 

Осінь не вкраде мене у тебе, 

Бо любов моя така ж розхристана, 

Як розгойдане вітрами небо... 



11.10.2004

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!