Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
15.06.2014 01:39Мініатюра
 
20000
Без обмежень
© Панін Олександр Миколайович

Чекання

Казка - фентезі

Панін Олександр Миколайович
Опубліковано 15.06.2014 / 23902

Прадавні часи… Задовго до Трипільської культури…

Що було тоді? - А нічого особливого: держави, міста, поселення…

Люди працювали, правителі правили, війни гриміли…

Нічого особливого, нічого.


* * *


Вона чекала… І вдень, і вночі… Чекала…

Маленька хатинка скраю напівспорожнілого хутора… Сусіди приносили поїсти… Дякувала, їла мало, вистачало того, що збирала на городі.

Вночі майже не спала: прийде син, а вона не почує…

“Синку, тебе забрала у далекі краї чужа війна…Де ти..? Що ти..?

Я чекаю, завжди чекатиму, дочекаюсь… Нікому, нічому тебе не віддам… Синку, синку, де ти… Де?”

Казали - “божевільна, бідолашна.., ” мати чекала…

…Прокинулась, як від поштовху… Наче недовго спала… Глупа ніч… Щось відбувається, хто це … біля віконця?... Син!?... Увійшов - не почула… Те що двері зачинені – не згадала.

Блискавично зірвалась з лежанки, простягнула руки: “Синку, рідний, дитинка”.

- Матусю, матінко, ненько! - Руки не з’єдналися, пройшли наскрізь…

- Що це, я - привід!? Як це? Я не вбивав, я виносив поранених. Потім – удар і… ніщо… Не знаю де був, але Ви кликали, я прагнув дістатись до Вас і ось…

Синку, якби я могла, віддала би тобі свої очі, серце, усю себе, усю без залишку!

…По хатинці розливається м’яке сріблясте світло… Мерехтливі промінці з’єднують дві постаті. Перетікає життєва енергія… Мати і син – дві місячні фігури…

- Ні, матусю, я не хочу.., такою ціною… Живіть.., будь ласка живіть, як же без Вас!?

Промінці щезають. Двоє нарешті з’єднуються у обіймах.

- Що ж тепер?

- Тепер – у Путь! - З’являється третя постать. Високий кремезний чоловік вдягнутий у сліпучо-білий одяг; довге сиве волосся, молоді очі сповнені неземної сили, тихий, але могутній голос:

- Вже час, ідіть зі мною.

Вони проходять крізь зачинені двері… Прямо від ганку простягнулась місячна мерехтлива доріжка. Вгору, вгору, за межі Землі…

Ніч.., зірки.., попереду постає яскрава брама, за нею – величезне, казкове місто.

- Хто Ви? – нарешті схаменулись мати та син.

- Що значить ім’я? Я – Волхв, що крокує між світами. Зараз я опікуюсь вашим світом. Тільки раз на тисячу років настає така мить, коли двоє, що страждали, чекали, жертвували заради один одного, можуть отримати нове життя в іншому, але дуже близькому до вашого, світі...

Ви зможете навідувати Землю, допомагати друзям, стражденним людям.

Перед самою брамою мати спитала:

- А що скажуть сусіди?

- Все владнається, – посміхнувся Волхв.


* * *


На хуторі казали: “Мабуть шукала сина та й пропала.” Двері були зачинені зсередини – не замислились…

Шукати ніхто не пішов…

місто Мари, Туркменістан 1990 – 2000 роки
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
12.06.2014 Поезії / Драматичний вірш
Діти
16.06.2014 Поезії / Драматичний вірш
Сорок дев’ять
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
Мініатюра
20.06.2014 © Дарія Китайгородська
Мій Крим
15.06.2014
Чекання
04.06.2014 © Кудріна Олександра
Пельмені
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 100  Коментарів: 5
Тематика: Проза, мініатюра, матусю, Волхв, доріжка, страждали, війна, ненько, серце, обіймах, син
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.06.2014 22:26  Люлька Ніна для © ... 

Навіть чинить спротив? 

 15.06.2014 22:00  © ... для Люлька Ніна 

Дякую за відгук і цілком погоджуюсь, але умови дуже суворі - раз на тисячу років.., лише двоє.Щось писати лише на власний розсуд дуже важко, адже матеріал чинить спротив, починає проявляти власну волю.
З повагою. 

 15.06.2014 12:29  Люлька Ніна для © ... 

Світла казка! Проте кожна мати віддала б себе, щоб зцілити, воскресити свою дитину! 

 15.06.2014 01:35  © ... 

Щиро дякую Вам, ця казка коштувала дуже дорого. Ваша оцінка надзвичайно важлива. 

 15.06.2014 01:24  СвітЛана для © ... 

Я зворушена Вашою казкою... Духовна мораль про материнську самопожертву, про любов сина... Пригадалось : по вірі вашій - буде вам! Світла казка, не дивлячись ні на що! У житті і гірше трапляється... Чудово! 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +7
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +51
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
09.12.2010 © Тундра
18.09.2013 © Тетяна Белімова
03.12.2011 © Т.Белімова
01.04.2012 © Каранда Галина
20.03.2015 © Вікторія Легль
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди