15.06.2014 01:39
Без обмежень
124 views
Rating 5 | 2 users
 © Панін Олександр Миколайович

Чекання

Казка - фентезі

Прадавні часи… Задовго до Трипільської культури…

Що було тоді? - А нічого особливого: держави, міста, поселення…

Люди працювали, правителі правили, війни гриміли…

Нічого особливого, нічого.


* * *


Вона чекала… І вдень, і вночі… Чекала…

Маленька хатинка скраю напівспорожнілого хутора… Сусіди приносили поїсти… Дякувала, їла мало, вистачало того, що збирала на городі.

Вночі майже не спала: прийде син, а вона не почує…

“Синку, тебе забрала у далекі краї чужа війна…Де ти..? Що ти..?

Я чекаю, завжди чекатиму, дочекаюсь… Нікому, нічому тебе не віддам… Синку, синку, де ти… Де?”

Казали - “божевільна, бідолашна.., ” мати чекала…

…Прокинулась, як від поштовху… Наче недовго спала… Глупа ніч… Щось відбувається, хто це … біля віконця?... Син!?... Увійшов - не почула… Те що двері зачинені – не згадала.

Блискавично зірвалась з лежанки, простягнула руки: “Синку, рідний, дитинка”.

- Матусю, матінко, ненько! - Руки не з’єдналися, пройшли наскрізь…

- Що це, я - привід!? Як це? Я не вбивав, я виносив поранених. Потім – удар і… ніщо… Не знаю де був, але Ви кликали, я прагнув дістатись до Вас і ось…

Синку, якби я могла, віддала би тобі свої очі, серце, усю себе, усю без залишку!

…По хатинці розливається м’яке сріблясте світло… Мерехтливі промінці з’єднують дві постаті. Перетікає життєва енергія… Мати і син – дві місячні фігури…

- Ні, матусю, я не хочу.., такою ціною… Живіть.., будь ласка живіть, як же без Вас!?

Промінці щезають. Двоє нарешті з’єднуються у обіймах.

- Що ж тепер?

- Тепер – у Путь! - З’являється третя постать. Високий кремезний чоловік вдягнутий у сліпучо-білий одяг; довге сиве волосся, молоді очі сповнені неземної сили, тихий, але могутній голос:

- Вже час, ідіть зі мною.

Вони проходять крізь зачинені двері… Прямо від ганку простягнулась місячна мерехтлива доріжка. Вгору, вгору, за межі Землі…

Ніч.., зірки.., попереду постає яскрава брама, за нею – величезне, казкове місто.

- Хто Ви? – нарешті схаменулись мати та син.

- Що значить ім’я? Я – Волхв, що крокує між світами. Зараз я опікуюсь вашим світом. Тільки раз на тисячу років настає така мить, коли двоє, що страждали, чекали, жертвували заради один одного, можуть отримати нове життя в іншому, але дуже близькому до вашого, світі...

Ви зможете навідувати Землю, допомагати друзям, стражденним людям.

Перед самою брамою мати спитала:

- А що скажуть сусіди?

- Все владнається, – посміхнувся Волхв.


* * *


На хуторі казали: “Мабуть шукала сина та й пропала.” Двері були зачинені зсередини – не замислились…

Шукати ніхто не пішов…

місто Мари, Туркменістан 1990 – 2000 роки



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Мініатюра

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Сорок дев’ять / Драматичний вірш | Панін Олександр Миколайович». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Діти (Пам’яті маленьких громадян України)/ Драматичний вірш | Панін Олександр Миколайович». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Панін Олександр Миколайович.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.06.2014 22:26  Люлька Ніна => © 

Навіть чинить спротив? 

 15.06.2014 22:00  © ... => Люлька Ніна 

Дякую за відгук і цілком погоджуюсь, але умови дуже суворі - раз на тисячу років.., лише двоє.Щось писати лише на власний розсуд дуже важко, адже матеріал чинить спротив, починає проявляти власну волю.
З повагою. 

 15.06.2014 12:29  Люлька Ніна => © 

Світла казка! Проте кожна мати віддала б себе, щоб зцілити, воскресити свою дитину! 

 15.06.2014 01:35  © ... 

Щиро дякую Вам, ця казка коштувала дуже дорого. Ваша оцінка надзвичайно важлива. 

 15.06.2014 01:24  Лана => © 

Я зворушена Вашою казкою... Духовна мораль про материнську самопожертву, про любов сина... Пригадалось : по вірі вашій - буде вам! Світла казка, не дивлячись ні на що! У житті і гірше трапляється... Чудово! 

Публікації автора Панін Олександр Миколайович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо