Зрадник
Уквітчала осінь молоду берізку...
Заплела їй в коси сонячні стрічки.
Розбишака-вітер смикає за кіску,
Ніжно шепче юнці: "Разом - навіки!"
Похилилась в воду журно горобина.
І осика лячно затремтіла враз.
Бо ще так недавно і верба, й калина,
Слухали цю пісню і банальність фраз...
Вітер-буревісник очі не ховає,
Без жалю зриває одяг із гілок...
Люди теж так само швидко забувають
Всі слова, всі клятви, ніби й не було...
...А зима оділа тую в пишні шати,
Білосніжка гордо підніма чоло.
Бо тепер вітрисько їй співа сонати,
А любов осінню снігом замело...
14.10.2000
