29.06.2014 23:31
лише 18+
229
    
  5 | 5  
 © Оксамит

Pourquoi?

з рубрики / циклу «Колись я тобі скажу»

Стрічаються перехресні стежки на широкім степу та й знов розбігаються! Таке буде й наше. Що вона мені тепер, і що я їй? Нічогісінько. Перелітні тіні, що мигнуть понад долиною і не лишають по собі нічого-нічогісінько... (І. Франко)

Без слів, без сліз

Так плачуть, коли серце на шматки, 

Коли безсило руки на коліна, 

Коли ти знаєш, що в житті

Змінить уже нічого не можливо...

Незмінний круг...

Весна...

Із яблунь цвіт, 

У мріях пелюстки троянд на ліжку.

В чеканні пролетять всі літні дні, 

А в осени цілунок ніжно-ніжно.

Зима...

За тридев`ять снігів, 

І роль, яку нікому не дограти.

Без слів, без сліз, 

Так плачуть навіть ті, 

Хто вірив в нездійсненне

І умів прощати...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.06.2014 14:40  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Цікава лірика!

 30.06.2014 10:32  Світлана Рачинська => © 

невимовно красиво... без слів...

 30.06.2014 07:27  Якобчук Павло => © 

Зворушливо, красиво, мелодійно.Бувають навіть сльози мовчазні.

 30.06.2014 01:32  Ганна Коназюк => © 

Пані Оксамит, чудова поезія!.. Плач без сліз - найболючіший... Дуже сподобалась форма вірша!
Глибока і прониклива поезія!