...КРИЛАТИМИ ВІТРАЖАМИ!
з рубрики / циклу «НА СВІТАНКУ ДОБРОГО СЛОВА»
Вітражами духовних келій
На сторожі прозорих душ,
Позолота вкриває скелі,
Зайвим словом її не руш!
Пломенить
на тоненьких крильцях
Мозаїчний відбиток шкла,
Та яскраво-тягуча криця -
Дивовижа чуттів тепла,
Що сягає тих крил доземно,
Розфарбовує сяйвом гніт -
І пелюстки душі об`ємно
Онімбовує сонця цвіт.
Вітражами природних келій
Захопилась в покорі я...
І метелик того веселий,
Що зігріла його Зоря!
