02.07.2014 19:26
Без обмежень
123 views
Rating 5 | 2 users
 © Антоніна Грицаюк

Навіки разом

Душа щира всі шептали,

Таку під ноги лиш беруть,

Вони про те певно не знали,

Життя її у тому суть.


Чоловіка щиро покохала,

В парі жили півсотні літ,

Уся округа лиш шептала,

Для неї він весь білий світ.


Не дав Бог діток – його воля,

Змирилась, якось треба жити,

Така напевно її доля,

Та є кого в неї любити.


Йшли роки, життя минало,

Відійшов у вічність чоловік,

Доброти менше геть не стало,

І так іде за роком рік.


Він біля неї, що казати,

Та невід’ємна половинка,

Вона лиш вміє так кохати,

Як не кохала жодна жінка.

м. Славута 



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Вірш, Про кохання, Про життя і смерть

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Дитячий вірш про правила дорожнього руху | Антоніна Грицаюк». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Сумує вишня / Вірш | Антоніна Грицаюк». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Антоніна Грицаюк.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.07.2014 20:27  © ... => Лана 

Кохання вічне, якщо взаємне! 

 09.07.2014 00:00  Лана => © 

От така вона - жіноча відданість. Гарно! 

 08.07.2014 23:34  © ... => Тетяна Чорновіл 

Рада, що прийшлось до душі! 

 08.07.2014 18:45  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарна трепетна історія! 

Публікації автора Антоніна Грицаюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 91 | Знайдено: 546
Автор: Антоніна Грицаюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Про долю;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;