03.07.2014 19:33
для всіх
778
    
  5 | 5  
 © Якобчук Павло

Кінь

Кінь

з рубрики / циклу «Два світи»

Кінь – поет, що в дороги закоханий, 

Він шукає у смузі дороги – час.

Крок коня повільний та стомлений

Повертає в дитинство дорослих нас.


Вчить він наново мріяти, 

Та читати в очах журбу, 

Я очам коня буду вірити

Кінь, як я, не любить юрбу.


А іще про коня давно сказано, 

Що глибока коняча душа, 

І від предків нам переказано:

"Не збивати з галопу коня."


Кінь несе у далеч прадавню, 

Кінь несеться у простір ланів, 

Кінь історію знає давнюю, 

Всіх далеких, конячих снів.


Я коня обійму за шию, 

А на вухо прошепочу –

"Усе те про що мрію, 

Я тобі у копита даю."



Рівне, серпень 2008 року

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.07.2014 23:19  Деркач Олександр => © 

Люблять українці коней) цей рік - рік коня, може винесе Україну з біди...

 04.07.2014 09:53  Тетяна Белімова => © 

Ніжно, замріяно, натхненно! Мелодія додає чару! Просто не віриться, що чоловік написав))
Твій твір розчулує!

 03.07.2014 23:51  Мальва СВІТАНКОВА => © 

У мене теж є про коней "Заковані коні" (якщо цікаво).

То благородні істоти, варто про них писати.

P.s: Гарна картинка. Хай чисте бажання-мрія здійсниться!)

 03.07.2014 22:56  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Трохи незвичний вірш та добрий, сердечний...

 03.07.2014 21:18  Панін Олександр Мико... => © 

Гарний вірш.

 03.07.2014 20:12  Світлана Рачинська => © 

Мала нагоду читати раніше. Цікава філософія. На поверхні душа автора. Мені сподобалось!