Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
30.07.2014 02:31Філософський вірш
Про Україну  Про сучасність  Про майбутнє  
20000
Без обмежень
© Ницик Андрій

Я знаю: було що, я знаю: що буде.

Ницик Андрій
Опубліковано 30.07.2014 / 24519

Я знаю: було що, я знаю: що буде.

І тіні війни вже стоять на полях.

Куди ж ви йдете всі? Одумайтесь, люде?

Чи вчила історія вас на кістках?

 

Чи може не вчила, чи ви не хотіли

Дивитися сміло туди, де зима.

Лютує, рубає, морозить і вміло

Руйнує надії, за горло трима.

 

Бо ж краще не бачити, краще не чути.

Як впевнено й гордо крокує біда.

Вона ж бо далека. І на повні груди

Ще дихати можна, хоч серце стиска.

 

А серце — то світло, лампадка самотня, 

Котру не обдуриш, закривши очей.

Воно відчуває, воно — то безодня

Що дзеркалом є для усеньких речей.

 

Тож хто не послухає голосу грубки, 

Не скине мару, не розправить плечей, 

Той скнітиме вічно, а дикі голубки, 

Минатимуть дім його древніх речей.

 

Я знаю: було що, я знаю: що буде.

І тіні війни вже стоять на полях.

Якщо ти відкритий — то світ не забуде:

Ким є ти в житті, і де воля твоя.

20.03.2014
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
30.07.2014 Поезії / Філософський вірш
Куди йдемо ми кожен Божий день
30.07.2014 Поезії / Філософський вірш
Моє життя - безумна п`єса
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
20.01.2018 © Олександра / Білий вірш
Я буду називати сонцем
20.01.2018 © Георгій Грищенко / Вірш
Дрімаю
20.01.2018 © Олександра / Вірш
Ворог шляху
19.01.2018 © Панін Олександр Миколайович / Гумористичний вірш
Водохреща
19.01.2018 © Гречин Юрий / Вірш
Негровець - село в карпатах
Чи( )є майбутнє?
30.07.2014
Я знаю: було що, я знаю: що буде.
30.07.2014
Коли нема землі — лишається лиш попіл
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 73  Коментарів: 4
Тематика: Поезії, філософський вірш, війни, історія, надії, біда, лампадка, дзеркало, серце, безодня, воля
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 11.08.2014 03:52  © ... для Іміз 

Дякую! 

 11.08.2014 03:51  © ... для Олег Буць 

Ух... Воно то так, але виходить, що в нашого народу немає виходу: або вчитися, або безслідно згинути в імлі історії. Сподіваюсь, що ми все ж перше оберемо. Хоча б цього разу. 

 01.08.2014 17:50  Олег Буць для © ... 

Історія вчить лише тОму, що вона нікого і нічому не вчить... 

 30.07.2014 10:14  Іміз для © ... 

дуже проймає... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +117
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +184
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +162
03.06.2017 © Борис Костинський
Життя в США. Інтерв`ю з самим собою +100
ВИБІР ЧИТАЧІВ
08.09.2013 © НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
04.01.2012 © Тетяна Чорновіл
16.12.2010 © Народна творчість
15.01.2012 © Тетяна Чорновіл
28.09.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
01.08.2011 © Лукан Наталья
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008 - 2018
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори ©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди