Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
30.07.2014 02:33Філософський вірш
Про Україну  Про сучасність  Про майбутнє  
00000
Без обмежень
© Ницик Андрій

Моє життя - безумна п`єса

Ницик Андрій
Опубліковано 30.07.2014 / 24520

Моє життя - безумна п`єса

Де кожен грає так, як є

А є у кожного своє.

Тож кожен робить те, що хоче:

Танцює, виє чи ж регоче

І байдуже до глядачів.

 

На сцені комік виступає:

Розказує свій анекдот.

А поруч трагік: кулю в рот

Пустити сам собі бажає:

Чи може хтось його штовхає?

Але ж не в цьому річ і суть.

 

Безчинства, злочин, мракобісся, 

Відвертість, щирість, каяття

Змішалось все. Тож лиш сміття

Зібрати можна з тої купи, 

Бо ж як зрівнять противні групи:

Із меду вийде шмат лайна.

 

А що? Немає тут нічого злого.

Там трошки біле, трошки чорне

Хоч вийшло чудисько потворне.

А лиха явно тут нема.

Бо точок зору ж не катма.

Їх сотні, тисячі й мільйони.

 

І всі вони того ж покрову.

Не треба й думати про це.

Все й так відомо — то яйце.

Як не крути, а вийте теє саме.

Лиш не верти його руками, 

Там де тупий лежить кінець.

 

Так легше блуд сприймать за дійсність.

Так світ простіший, ніж він є.

Так сонце сяде — місяць вийде, 

І день, як був, так й не піде.

 

Їм смішно-смішно — зал регоче

І виє дико — верещить!

Чи ж смерть його отак заводить?

Чи ж може гумор так гнівить?

 

Звичайно, є вина акторів.

Що кожен з них — то вже “звєзда”.

А й люди — маса не бліда, 

Тож мають бачить: де біда.

26.03.2014
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
30.07.2014 Поезії / Філософський вірш
Я знаю: було що, я знаю: що буде.
30.07.2014 Поезії / Філософський вірш
Коли нема землі — лишається лиш попіл
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
22.09.2017 © Савчук Віталій Володимирович / Вірш
Доки?
22.09.2017 © Артюх Леся Вікторівна / Вірш
Я думаю про тебе все тихіше
22.09.2017 © Георгій Грищенко / Вірш
У вирій
22.09.2017 © Марянич Михайло Миколайович / Вірш
1.09.1939
21.09.2017 © Марянич Михайло Миколайович / Вірш
Небесно осіннє
Чи( )є майбутнє?
30.07.2014
Куди йдемо ми кожен Божий день
30.07.2014
Моє життя - безумна п`єса
30.07.2014
Я сумнів і страх у одному обличчі
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 78  Коментарів:
Тематика: Поезії, філософський вірш, анекдот, трагік, злочин, безчинства, каяття, біда, сміття, вина, місяць, блуд
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
02.09.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Ідеальна ОС для письменника +47
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +73
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +81
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +91
ВИБІР ЧИТАЧІВ
03.02.2014 © Віктор Насипаний
14.10.2013 © Лідія Яр
08.02.2012 © Серж
20.07.2011 © Тетяна Чорновіл
16.11.2013 © ЗБІРКА ПОЕЗІЙ
11.05.2014 © Оля Стасюк
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди