04.08.2014 16:42
для всіх
350
    
  5 | 5  
 © Мальва Світанкова

Горобині кетяги (з вогню...)

Горобині кетяги (з вогню...)

з рубрики / циклу «СКОРБОТНІ СПАЛАХИ ЗЕМЛІ»

Горобині грона достигають, 

Горобці ховаються у них:

Від задухи й спеки знемагають...

Від війни - і дух людський затих.

Палантином синьої блакиті

Покриває кетяги вогню, 

Наче всі жалі іще не спиті:

- Тож гартуймо вірою броню!

Щоб не бути тими горобцями

Юнаки збираються у путь.

Так не сила жебрать манівцями, 

Коли волю Батьківську крадуть, 

Славний рід, рівняючи з болотом, 

А в самих з жадоби їде дах.

Не стриножать нас людці супроти

Бо за волю й гени на дибАх.

Обважніле гілля долу гнеться

У намисті, як в димах вогонь.

Гороб`ята цвіркають в гніздечках

Щоб не знати лишенька цього... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.08.2014 00:00  Тетяна Белімова => © 

Мальво! Дякую сердешно, що серед твоїх глибоких метафор відшукалися такі прекрасні слова для наших гороб`ят - хлоп`ят! Хай у них все буде добре! Нехай повертаються живими до рідних гнізд!
І це правда - воля в українських генах!

 05.08.2014 07:32  Олена Вишневська => © 

Цікаві порівняння, жорстка правда...

 05.08.2014 01:27  Оля Стасюк => © 

Гарний такий паралелізм, душевний*)

 04.08.2014 22:05  Панін Олександр Мико... => © 

Чудово.

 04.08.2014 21:21  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова патріотична лірика!!! Такі образи щемливі!!! Нехай швидше мине те лишенько!